Речення за будовою: двоскладнi та односкладнi

Речення за наявнiстю головних членiв бувають: двоскладнi (мiстять пiдмет
i присудок) та односкладнi. Односкладнi речення це такий тип простого
речення, органiзацiй ним центром якого є один головний член пiдмет
або присудок. П а м ят ь вiри. П ам ять роду. П а м ят ь прапора i
серця. В iрю в память i серце людське. Вiр тiльки в память. Зраджують
память. Знай: не сховатись. Можна вiд когось. Вiд себе ж нiколи й нiде
(3 те. Б. Олiйника). За морфологiчними ознаками го ловного члена
односкладнi речення подiляються на двi групи:
1. Речення, у яких головний член спiввiдноситься з пiдметом (назив нi
речення);
2. Речення, у яких головний член спiввiдноситься з присудком (осо бовi
та безособовi речення). До цiєï групи належать: означено-
особовi, неозначено-особовi, узагальнено-особовi, безособовi,
iнфiнiтивнi.