предика тивнi прислiвники

Безособовi-предикативнi прислiвники (ïх ще називають слова ми
категорiï стану) виражають: стан природи: тихо, ясно, тепло,
холодно, темно; психiчний або фiзичний стан людини: радiсно, весело,
сумно, тривожно, легко, душно, соромно; зумовленiсть, необхiднiсть
дiï в оцiнцi людини: треба зробити, потрiбно попрацю вати,
необхiдно виконати, варто подумати, слiд зрозумiти. В односкладному
безособовому ре ченнi такi предикативнi прислiвники виконують роль
головного члена ре чення присудка: Смутно i сумно людинi, коли, обер
таючись до найдорожчих джерел дитинства, нiчого не бачить вона дорогого,
небуденного (О. Довженко)- Так шкода кожноï хвилини, Що порошинкою
пролине I зникне в прiрвi забуття, Лишивши жаль i каяття. Олександр
Олесь.