Речень

Залежно вiд функцiй слова-ре- чення подiляються на кiлька груп:
стверджувальнi: Так. Еге. А га. Атож . Авжеж. Аяк же. У гу. С п р а вд
i. Г а р а зд. Добре. Точно i подiбнi; заперечнi: Н i. Та нi. А нi. Н ем
а. Н авпаки. Нi чого. Н iскiльки. Н еп равда i подiбнi; питальнi: Так? Н
i? Х iба ? Н евж е? Добре? С правдi? Д iй сн о? Н авряд? Пра вильно?:
спонукальнi мiстять спонукання до дiï наказ, заклик, прохання (ви
ражаються переважно вигуками): Годi! Гет ь! М арш ! Ура! Цить! До сить!
Гей! Стоп!; емоцiйно-оцiннi мiстять схвалення, згоду, радiсть,
здивування тощо: Еге! Ов! А хе! Х м ! Окремо видiляються вигуковi сло
ва-речення, що виконують функцiю мовного етикету: Добрий день! П ривiт !
Дякую ! Спа сибi! Б удь л аска! П рош у! Даруйте! Н а добранiч! Д о
побачення!