Класифiкацiя вигукiв. Групи вигукiв за значенням

За значенням вигуки подiляються на чотири розряди: Емоцiйнi вигуки
виражають по чуття й переживання мовця (страх, подив, iронiю, гнiв,
обурення, знева гу, радiсть, задоволення): ! Ой! Ох! Ах! Ех! Ого! Еге!
Ух! Гм! Iч! Фу! Овва! Жах! Ой лишенько! Ура! Боже мiй! От тобi й на!
Спонукальнi (волевиявлення) виражають спонукання до певноï дiï
(наказ, заклик, сигнал, спонукання До мовчання чи згоди, спонукання
тварин): Гей! Агов! Геть! Марш! Годi! Алло! Цить! Ш-ш! Киш! Фас! Киць-
киць! Цiп-цiп! На-на-на! Тю-тю-тю! Вйо! Тпру! Айда! Тсс! Слова
ввiчливостi (мовний ети- Кет) привiтання, подяка, вибачен ня. прощання,
побажання тощо: Добрий день! Привiт! До побачен- Ня! На добранiч!
Спасибi! Дякую! Вибачте! Будь ласка! Перепро- Щю! На все добре! Прошу!
Звуконаслiдувальнi слова не ви ражають нi почуттiв, нi емоцiй, нi во
левиявлень, а лише вiдтворюють зву ки, якi трапляються в живiй i не
живiй природi: Няв-няв! Гав-гав! Му-у-у! Бе-е-е! Цвiрiнь-цвiрiнь!
Кукурiку! Хрясь! Б ом! Дзень-дзень! Хлюп-хлюп! Кап-кап! Гуп-гуп! Шу-шу!
Кру-кру! лунає поклик журавлiв, I слiд по них в нiмому небi тане.
М. Нагнибiда. Ов-ов-ов!.. обзиваються збу дженi гори… Га-га-га,
повторю ють у тривозi далекi верхи (М. Ко цюбинський). Каштани падають
на брук: Тук-тук, тук-тук. М. Ткач. В небi мiсяць сяє мрiйно. Тихi
верби шу-шу-шу. Д. Бiлоус.