Основа слова

Основа слова це частина слова без закiнчення, яка виражає його
конкретне лексичне значення. [Першцй /веснящiй .грiм,. рожовтiлийрсiнщ
й'лисiц. [Вiл|й римфощя I зимр.. Непохiдною називають таку осно в i яка
не подiляється на окремi мор феми, тобто збiгається з
коренем: Якщо ж основа подiляється на морфеми, а в мовi
iснує вiдповiдне слово з непохiдною основою, то таку основу
називають похiдною: ,пiднiжк-а ( ног-а ), ^iсницО (л iс) Дубов ий (дуб)
, ,,тпашища ( птах ), IсупутникIП(путь), хпрадiд^ (дiд). Примiтка. Якщо
закiнчення на письмi виражене буквами я, ю, е, ï (пiсля голос них),
то слiд памятати, що основа в такому словi закiнчується на у. Це
можна перевi рити, якщо слово поставити в iншу форму: надiя [надца]
надiй; гаю [гаiу] гай. Хоч графiчно основу показуємо так: ,мрiЩ ,
фактично тут основа мрi}-, а закiнчення -а (лiтера я позначає в
цiй позицiï два звуки: у а). Незмiннi слова мають лише основу (усе
слово), яку називають чистою. Чиста основа визначається: у
невiдмiнюваних iменниках (запо зичених словах): журi, метро, шасi,
вiзавi, сопрано; в iнфiнiтивах: перемагати, роздум уват и, пах нути,
чути; у дiєприслiвниках: звеличуючи, посмiхаючись, подяку вавши,
наблизившись; у прислiвниках: удосвiта, натщесерце, нашвид- 151
УКРАÏНСЬКА МОВА куруч, щохвилини, спiдлоба, вгорi, по-моєму.
УВАГА!
1. Iменники, прикметники та дiєслова з нульовим закiнченням (вiк,
гiсть, сестрин, матусин, стiй, брав) не мають чистоï основи, бо
це слова змiнюванi.
2. У словах з постфiксом основа слова розiрвана: ,радж&рц,
рсурРЩся,.