Розповiдне речення

Розповiдне речення мiстить у собi повiдомлення про якийсь факт, роз
повiдь про щось: Брели роки. П ролiт али ж уравлi, грiли свiт анки,
горiли зорi. А вранцi в садах ш умiла дiам ант ова памо розь (М икола
Хвильовий ). Розповiднi реченння подiляються на: Стверджувальнi (думка
стве рджується незаперечно): Тiльки велика мета породжує ве
ликi характери ( О. Довженко). Все можна виправдати високою метою, та
тiльки не порожнечу душi (П. Тичина). Жодна мета не настiльки висока.
Щоб виправдовувати негiднi засоби для ïï досягнення (А.
Ейнштейн). ‘ Заперечнi (заперечується при судок або якийсь
iнший член ре чення). Якщо заперечується при судок (частка не
стоïть перед при судком), то таке речення визнача ть
якзагальнозаперечне: ‘ не поверне вже нiхто назад час правди й
справедливостi новоï (Д- Павл ичко). Якщо ж частка не I СТОÏТЬ
перед iншим членом речен ня. то речення буде частковоза- њеРечним:
Береться мудрiсть не iз заповiтiв, а Iз страждань i помилок гiрких (I.
Кочерга ). Я знаю, знаю, що не мови людей на свiтi подiлили на злих i
добрих (Д. Павличко). Iнтонацiя розповiдного речення
характеризується пониженням тону наприкiнцi речення. У кiнцi
такого речення ставиться крапка.