Щука

Щуку притягли до суду, бо вона такеє виробляла, що у ставу нiхто
життя не мав. Iронiчне ставлення до суддiвства, невiра в те, що зло може
бути покаране, простежується за дi ями тварин-суддiв: На той раз
суддями були Якiïсь два Осли, Одна нiкчемна Пiкапа Та два
стареньких Цапа, — Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий.
I хоч Щуку вирiшили повiсити на вербi, Лисичка врятувала злодiйку, бо та
частенько присилала ïй то щу пачка, то сотеньку карасикiв жи
веньких, або линiв гарненьких. Щу ку iз ставка викинули у рiчку, де во
на зможе й далi чинити сваволю.