Звертання

Звертання це слово або сполу* чення слiв, що називає особу чи пред
мет, до якого безпосередньо звер тається мовець. Основна функцiя
звертання при вернути увагу спiврозмовника: Мово рiдна! Ти ж як море без
конечна. могутня, глибинна. Кра со моя! У тобi мудрiсть вiкiв, i память
тисячолiть, I зойк ма терiв у годину лиху, i переможний гук лицарiв
твоïх у днину погiдну… Скарбе мiй єдиний, з тобою я най-
багатший i. найдужчий у свiтi, без тебе перекотиполе, що його вi тер
несе у сiру безвiсть. Твердине моя, i захисток, i гордiсть, i роз рада в
годину смутку… Люблю i твою нiжнiсть, ласкавiсть, лагiд нiсть,
коли ти одним-однiсiньким словом зiгрiваєш, мов сонцем, i пiдносиш
над хмари та мiж зорi, i повертаєш до дiяння, до життя, наснаго
моя i мудрий вiчний вчи телю мiй. Тож такою i будь вiчно, мово рiдна!
(С. Плачинда).