Пiсенька про космiчного гостя

Категории

1.   1 Лiна Костенко

Оригинал

Достигають яблука-ранети.
Рання осiнь листя золотить.
Гарний хлопець з iншоï планети,
може, завтра в гостi залетить.
Авторка описує уявний дiалог з космiчним прибульцем, сполукою гарний хлопець пiдкреслюючи своє позитивне ставлення до такого контакту.
Дiло звичне — мiжпланетнi мандри.
Усмiхнеться, знiме свiй шолом.
Скаже: — Там, в сузiр'ï Саламандри,
твiй коханий бив тобi чолом.
Я спитаю: — Є у вас поети?
Як по-марсiанськи — макогiн?
Знаєш, там туманнiсть Андромеди,
Хай не йде так часто на обгiн.
Поетеса використовує незвичну епiтетичну сполуку планетарно синi очi У такий спосiб вказано на особливiсть краси гостя.
Вiн посидить, трохи вiдпочине,
цей мiй дивний, нетутешнiй гiсть.
Планетарно синiми очима
про безмежний космос розповiсть.
Прийдуть люди з ним погомонiти,
хлiбом — сiллю я ïх пригощу.
Передам йому для Беренiки
бiлi айстри в крапельках дощу.
Перевiрю технiку в ракетi,
розкажу, як звуться журавлi.
Хай посiє в себе на планетi
жменьку слiв iз нашоï землi.
Метафоричний зворот посiє в себе на планетi / жменьку слiв iз нашоï землi означає побажання авторки вивчати ïï чарiвну рiдну мову не лише на Землi, а навiть на iншiй планетi.
Апарат космiчний загуркоче,
пропливе смарагдовий кортеж...
— Добре, я коли-небудь заскочу.
Ти в якiй галактицi живеш?
Л. Костенко створила фантастичний вiрш, у якому вказала на тi цiнностi, якi вона вважає основними б життi будь-якоï розумноï iстоти: любов до своєï батькiвщини та мови, гостиннiсть, ввiчливiсть.

Метки

Пiсенька про космiчного гостя, ЛIНА КОСТЕНКО, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко