Погляд у криницю
Категории
Оригинал
Я розумiю свiтло. Це — душа.Любовi й космосу глибини. Жертва.
Блиск розуму. Благословення миру.
Палання рук. Веселощi трави.
А що таке темноти? Можливо, це — печаль самотностi.
Дух каменя. Жало злоби. Липкi
Пов'язки мумiй. Заздрiсть ненаситна.
Але без темряви свою снагу
Не може сяйво людям об'явити;
Потрiбна нiч знесиленим очам.
Тьма смертi очищає джерело
Людського зору, як пiсок пiдземний —
Тi води, що прозрiють у криницi.
Був день, коли нiхто не плаче, та я здригнувся так, неначе твоє ридання почув здаля.
Я знаю — ти не заридала,
А в свiтi, що гуде й гримить,
Мене лиш пошепки назвала,
До себе кликнула в ту мить.
