ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок

Категории

1.   1 Поети-Шiстдесятники

Оригинал

---

Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок,
Є тисячi ланiв, але один лиш мiй.
I що менi робить, коли малий зажинок
Судилося почать на нивi неряснiй?
Чи викинути серп i йти байдикувати,
Чи долю проклясти за лютий недорiд
I до сусiд пристать наймитувати
За пару постолiв i шкварку на обiд?
Коли б я мiг забуть убоге рiдне поле,
За шмат цiï землi менi б усе дали...
До того ж i стерня нiколи нiг не коле
Тим, хто взува холуйськi постоли.
Та мушу я iти на рiдне поле босим,
I мучити себе й ледачого серпа,
I падати з утоми на покоси,
I спать, обнявши власного снопа.
Бо нива це — моя! Тут я почну зажинок,
Бо кращий урожай не жде мене нiде,
Бо тисяча дорiг, мiльйон вузьких стежинок
Мене на ниву батькiвську веде...

Висновки

Алегорично-символiчну картину змальовує у вiршi Є тисячi дорiг... В. Симоненко. У кожного своє призначення i свiй вибiр — яку дорогу обрати. Можна знехтувати своïм батькiвським полем, пiти на службу до сильних цього свiту, отримати славу й багатство, нагороди та привiлеï. А можна, долаючи утому, колючи босi ноги й заганяючи колючки, обробляти свою ниву, чесно виконувати свою справу. своє призначення вiдповiдно до свого хисту.
Лiричний герой вiрша обрав останнє, бо це його нива, i вiн нами гається просуватися широкою дорогою, а не вузькими стежками чи манiвцями.

Метки

Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок, ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, Є тисячi дорiг, мiльйон вузьких стежинок, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ