ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Ну, скажи — хiба не фантастично

Категории

1.   1 Поети-Шiстдесятники

Оригинал

---

Ну, скажи — хiба не фантастично,
Що у цьому хаосi дорiг
Пiд суворим небом,
Небом вiчним,
Я тебе зустрiв i не зберiг?
Ти i я — це вiчне, як i небо.
Доки мерехтiтимуть свiти,
Будуть Я приходити до Тебе,
I до iнших йтимуть
Гордi Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скiльки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою...
Ми не вiчнi,
Ми з тобою просто — ти i я...
I тому для мене так трагiчно
Те, що ти чиясь, а не моя.

Висновки

Кожна людина у В. Симоненка — це особистiсть, неповторнiсть, це незбагненний космос. I як перетинаються дороги людей, як виникають почуття — теж незбагненна таємниця.
Вiрш Ну скажи — хiба не фантастично... — про нероздiлене кохання. Але лiричний герой ставиться до нього по-фiлософськи. Особисто для нього — трагедiя, вiн не зумiв зберегти, утримати любовi. Але його дiвчина — чиясь кохана, можливо, дружина, значить, знайшла своє щастя, свою долю.
Узагалi ж, кохання — це диво, i скiльки б його не було на Землi, для кожного поколiння, кожноï новоï людини воно буде новим, невiдомим, жаданим.

Метки

Ну, скажи, хiба не фантастично, ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА ДРУГОÏ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ XXI СТ, Ну, скажи, хiба, не фантастично, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ