ГIМН КРАСI

Красо! Чи з неба ти, чи з темноï безоднi
В твоєму поглядi покара i вина,
Безумнi злочини й дiяння благороднi; Захмелюєш серця, подiбно до
вина.
В твоєму поглядi i присмерк, i свiтання,
Як вечiр грозовий, приносиш аромат.
Нiмим стає герой з твого причарування,
I смiливiшає дитина во сто крат.
Чи ти зiйшла з зорi, чи вийшла iз провалля, Йде Фатум, наче пес, за
покроком твоïм;
I, розсiваючи бiду чи безпечалля,
У всьому вiльна ти, хоч панi над усiм!
Красо! Ти по мерцях ступаєш без мороки, Злочинство, ревнiсть, жах
то наче золотi Коштовностi, твоï чарiвливi брелоки,
Що витанцьовують на твому животi.
Коханець зморений, що пригортає милу,
Що кволо хилиться й зiтхає раз у раз,
Нагадує того, хто сам свою могилу Вкриває ласками у свiй
вмирущий час.
Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю, Потворо вибредна,
страхiтлива й свята,
Як до безмежностей, що я про них не знаю, Але жадаю ïх, вiдчиниш ти
врата!
Це байдуже, хто ти, чи Дiва, чи Сирена,
Чи Бог, чи Сатана, чи нiжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна, Зробила легшим ти, а всесвiт
менш гидким!
Переклад Д. Павличка