Крiзь сотнi сумнiвiв я йду до тебе

Категории

1.   1 Василь Стус

Оригинал

---

Крiзь сотнi сумнiвiв я йду до тебе,
добро i правдо вiку. Через сто
зневiр. Моя душа, запрагла неба,
в буремнiм летi держить путь на стовп
високого вогню, що осiянний
одним твоïм бажанням. Аж туди,
де не ступали ще людськi слiди,
з щовба на щовб, аж поза смертнi хланi
людських дерзань, за чорну порожнечу,
де вже нема нi щастя, нi бiди
i врочить порив: не спиняйся, йди.
То — шлях правдивий. Ти — його предтеча.

Висновки

В. Стус свiдомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра i правди. Але там чекають його сотнi сумнiвiв, сто зневiр i треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем (йти з щовба на щовб), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу iншим, бо вiн — предтеча.

Метки

Крiзь сотнi сумнiвiв я йду до тебе, ВАСИЛЬ СТУС, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ПОСТШIСТДЕСЯТНИЦТВО, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ