УСИПКА, УТЕЧКА, УСУШКА Й УТРУСКА

Категории

1.   1 Остап Вишня

Оригинал

(Теорiя)
Чотири найулюбленiших слова на господарському фронтi. Чотири наймоднiших слова нашоï доби. I всi на у...
I от цi чотири у ростуть i вниз, i вгору, скрiзь розростаються, вкорiнюються, як тропiчнi маки, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економiчнi бази, то здається, нiби бачиш не ïх, а лише однi у.
Отже, розберемось, що означають цi слова.
Усипка — поняття розумове, духовне. Це дуже тонка штука, що пролазить через найменшi пори. Бували випадки, коли усипка проходила крiзь залiзо. Борошно або цукор, примiром, може усипатися з залiзного чи крицевого герметично закритого посуду... Хоч розiрвися, а на певний вiдсоток висиплеться...
Коли усипка переборщить сама себе, тодi вона переходить в засипку. Остання нiкому не подобається, тому не слiд про неï й говорити. Тепер перехiд усипки в засипку вiдбувається не часто.
Усипка любить сипкi речi.
Утечка — походить вiд дiєслова тiкать. Тiкать — дiєслово, що стосується виключно живих речей. А тут воно само собi зраджує i характеризує виключно неживi, та до того ще й рiдкi речi: олiю, нафту, гас, бензин, спирт...
Важко собi уявити, щоб такi речi тiкали, але це насправдi буває. Вони тiкають зi складiв, баз, що потiм i собаками не наздоженеш. Нафта зникає навiть iз вагонiв на залiзницях. Була, вагон зупинився, поïхав, приïхав до станцiï, а ÏÏ нема: втекла.
Наступне слово — усушка. Походить вiд дiєслова усихати. Усихають майже завжди найсухiшi речi: мануфактура, шкiра, суха садовина, городина i таке iнше. Коли усушка ретельно береться за отi сухi речi й висмоктує з них останнi соки, вогкi речi починають розбухати.
Коли ж усушка переходить у пошесть, тодi можуть усихати цiлi галузi народного господарства, цiлi краïни, а розбухає тiльки невеликий гурт населення.
Утруска — що це таке — чорт його знає. Очевидно, чи хтось когось, чи хтось щось утрушує. Чи щось само втрушується... напевно невiдомо.
А що ж треба з цими словами робити? Якщо дотримуватися теорiï клин клином, то мабуть, ось що:
1) трусонути;
2) всипати так, щоб важко було не тiльки щодо утечки, а й уходки;
3) посадити на усушку.
Автор зауважує, однак, що це справа теоретикiв. Вiн же — практик.

Метки

ЛIТЕРАТУРА 1900-1930 РОКIВ, УСИПКА, УТЕЧКА, УСУШКА Й УТРУСКА, ОСТАП ВИШНЯ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ