Iнфанта

Категории

1.   1 Микола Вороний

Оригинал

Рiзьблю свiй сон... От нiби вчора ми
Зiйшлись, — i стрiча та жива.
На землю тканками прозорими
Лягли осiннi дерева.
Привертають увагу використанi поетом оказiоналiзми, наприклад, промiннострунний, вогнелунний, мрiйнотканий. Усi вони — складнi прикметники, що мають двi твiрнi основи, якi зазвичай не поєднуються за змiстом. Такi оказiональнi епiтети у сполученнi з означуваними словами створюють специфiчнi iндивiдуально-авторськi образи.
Акордами промiннострунними
День хвилював i тихо гас.
Над килимами вогнелунними
Венера кинула алмаз.У завивалi мрiйно-тканому
Дрiмала синя далечинь, —
I от на обрiï туманному
Замиготiла ваша тiнь.
Дзвiнкою чорною сильветою
Вона упала на емаль,
А поза нею вуалетою
Стелився попелястий жаль.
Ви йшли, як сон, як мiф укоханий,
Що виринає з тьми столiть.
Вiтали вас — мiй дух сполоханий,
Рум'яне сяйво i блакить.
Бринiли в серцi домiнантою
Чуття побожноï хвали,
Коли величною iнфантою
Ви повз мене перейшли.
Ви усмiхнулись ясно-зоряно
Холодним полиском очей, —
I я схилився упокорено,
Дiткнутий лезом двох мечей.
Освячений, в солодкiй муцi я
Був по той бiк добра i зла...
А надi мною Революцiя
В червонiй загравi пливла.

Метки

Iнфанта, МИКОЛА ВОРОНИЙ, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко