Дорога

Категории

1.   1 Микола Бажан

Оригинал

Ретельно тiнi складено в штахети,
I над пустелищем степiв,
Як хвiст скаженоï комети, -
Огонь рахманних вечорiв.
Упали тiнi гострi осторонь!
Чiткiш лягли риски гiлок,
Перехилившись в темну просторiнь
Кущi здичавiлих зiрок.
Iду, й дороги переламанi,
Гнучись, плазують iз-пiд нiг.
Так важко на жорстокiм каменi
Класть лiнiï твердих дорiг.
Так важко на жорстокiм каменi
Шляхiв вирiзьблювати грань.
Невже i справдi заважа менi
Дорога зустрiчей i тиха путь прощань?
Дорого зустрiчей i тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелиться,
Вiдбивши на холодних рельсах
Огнi ночей i дотики свiтань.
I кожному iти тобою,
Людська дорога меж i мiр,
I тягнуться над головою
Слiди скривавлених сузiр.
I знатиму, куди iти,
I терени, що проходитиму.
Людському захвату неситому
Невже не вистача мети?
Не всi серця дадуться хробаку,
Не всi шляхи у круг закуто,
I проросте зелена рута
На жовтому пiску.
1927. ПОЕЗIÏ. Киïв, Книгоспiлка, 1930.