ВЕСIЛЬНА МЕЛОДIЯ
Iван Драч ()
Десь батожать зорям пальцi бiлi,
Чашник в чару совiсть налива,
Десь регоче ридма на весiллi
П'яна перелесниця вдова.
Так дошкульно, вигiдно регоче,
Рвуть долiвку хижi каблучки.
З вуст глузливих, палахких проточин,
Б'ють слова, твердi, немов сучки.
Я бровою сум ïï пiдважу,
Буйне тiло в руки покладу
I вчиню, вчиню сьогоднi кражу
У благопристойних на виду.
Десь оподаль нагло фiнка диха
Синюватим ласим черевцем,
Та немає нi добра нi лиха:
Йде вдова, наморена i тиха,
Сонцем диха золоте лице...
