З ПIСНI ПIСЕНЬ
Категории
Оригинал
Дiвич-думу за димом пускаю,Тiльки б смуток водою збiг,
Простелю тобi, раю,
притулюсь собi скраю,
Хай мене вiн цiлує
Поцiлунками вуст своïх.
Чисту думу нараю,
чорну думу розраю,
Маю втiху, солодшу з утiх,
Простелю тобi, раю,
притулюсь собi скраю,
Хай мене вiн цiлує
Поцiлунками вуст своïх.
Легiнка твоя
З усiх наймолодша,
Ласкавiсть твоя
Над вино солодша.
Наточи з моïх вуст
божевiльного трунку
I втечи, i втечи,
бо не маєш рятунку —
Ласкавiсть моя
Над меди солодша
Ласкавка твоя
З усiх наймолодша.
То не зацвiну повiв,
не кануперу, нi,
То менi серцем чадiти в самотинi,
То iм'я запахуще твоє, мiй милий,
Тим-то дiвицi тебе улюбили,
Пахощi плинуть з твоïх улоговин,
Тим ти чудовен, пломенем повен —
Славу слала, вистилала,
Мала була — славно спала,
Погарнiла нинi, пахощi почула,
Вид твiй менi пахне,
спала — не заснула...
