ШЕВЧЕНКОВА МОГИЛА
Категории
Оригинал
Степи простяглися широкi,Степи простяглись навкруги;
Прославшись до моря стягою,
Днiпро пiдмива береги.
В степах тих високi могили,
Найвища ж, найбiльша одна —
Стоïть над Днiпром ясноводим,
Стоïть i самотня й сумна.
Висока й велика могила!
В могилi спить батько Тарас...
Багато зробив вiн на свiтi
I мучивсь багато за нас.
Вiн рiднiй вiддав Украïнi
I душу, i серце своï.
Своïми пiснями-сльозами
Вiн виспiвав горе ïï.
Своïми пiснями-сльозами
До правди й любовi святих,
До свiту ясного науки
Вiн кликав старих i малих.
За волю до смертi вiн бився,
За неï життя положив, —
I тихо навiки заснув вiн
I спить серед рiдних степiв.
Степи простяглися до моря,
В степах над широким Днiпром
Сумує самотня могила
З високим i бiлим хрестом.
I тую могилу Велику,
Й того, хто в могилi полiг, —
Уся Украïна ïх знає
Й повiк вона знатиме ïх!
