Туди моï очi, туди моя думка

Категории

1.   1 Михайло Петренко

Оригинал

Туди моï очi, туди моя думка,
Де ти живеш, Галю, сердешна голубка;
Од раннього ранку до пiзньоï ночi
Я плачу без тебе i виплакав очi;
А ти мого горя не чуєш, не знаєш.
О, як болить серце, як тебе згадаєш!
Дарма топлю очi далеко за гори:
Я Галi не бачу. Зате ж люте горе,
Мов тая гадюка, коло серця в'ється;
О, як йому тяжко, о, як воно б'ється!
Дарма топлю очi в крайнебо блакитне:
Для всiх воно ясне, ласкаве, привiтне,
По ньому так пишно мiсяць красний ходе
I тисяча тисяч зiрок за ним броде;
Вiд нього ж на мене недолею виє;
Як гляну в крайнебо, серденько заниє,
Останнюю радiсть од серця одгоне,
Тумане очицi, душу горем томе;
Бо там за горою, де зiронька сяє,
Там, там моя мила голубка витає,
Закрилась вiд мене i небом, й горами,
А я тут зостався з горем та сльозами.
Туди ж мох очi, туди моя думка,
Де ти живеш, Галю, сердешна голубка