НАД БУГОМ
Маркiян Шашкевич ()
1838р.
Гей, рiченько бистренькая,
Гей, стань подивися,
Як я плачу, як горюю,
Зо мнов пожурися!
Твоï води веселенькi,
В них рибонька грає;
Моє серце розпукаєсь,
Вiд журби ся крає.
Трава к тобi з любощами
З берегiв ся хилить,
Вовня єï поцiлує
I наперед стрiлить.
Моє серце бiдненькеє
Радощiв не має,
Лиш розлуку iз долею,
Лиш сльозоньки знає.
Рано встану та й заплачу,
I вечором плачу;
Доле ж моя веселiйша,
Коли ж тя обачу?
Журбо, тяжка розлучнице,
Чом не пропадаєш!
Доле ж моя, зоре моя,
Коли ж засвiтаєш!?
Ой рiченько бистренькая,
Ой стань подивися,
Як я плачу, як горюю,
Зо мнов пожурися!
13 Вересня
