ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРI КАВАБАТИ

Категории

1.   1 Василь Стус

Оригинал

Розпросторся, душе моя,
на чотири татамi,
або кулься вiд нагая,
чи прикрийся руками.
Хай у тебе є двi межi,
та середина — справжня,
марно, невiре, ворожить —
молода чи поважна.
Посерединi — стовбур лiт,
а обабоки — крона.
Посерединi — вiчний слiд
(тiнь ворушиться сонна).
Нi до неба, нi до землi —
не сягнути нiкуди.
Не будiте моï жалi,
лицемiрнi iуди!
Чи не мрiяв я повсякчас,
чи не праг, як покути,
щоб заквiтнути промiж вас,
як барвiнок мiж рути.
Як то сниться менi земля,
на якiй лиш ночую,
як менi небеса болять,
коли ïх я не чую.
Як постав ув очах мiй край,
нiби стовп осiянний.
Каже — сину, на смерть ставай —
ти для мене коханий.
Тож просторся, душе моя,
на чотири татамi,
i не кулься вiд нагая,
i не крийся руками.