Уже свiтає, а ще iмла

Категории

Павло Тичина ()
1920р.

Оригинал

Уже свiтає, а ще iмла... На небi зморшка лягла. — Як зайшла ж менi печаль! Промiннi заори воралися у хмари. Чую — фанфари! — Як зайшла ж менi печаль! Ой, не фанфари то, а сурми i гармати. Лежи, не прокидайся, моя мати!.. Прокляття всiм, прокляття всiм, хто звiром став (Замiсть сонетiв i октав).