Наш Василь iде по найдовшiй у свiтi дорозi
Категории
Оригинал
Пам'ятi Василя СимоненкаНаш Василь iде по найдовшiй у свiтi дорозi
З розплющеними 28-лiтнiми очима
Наш Василь iде по останнiй у свiтi дорозi
З зупиненим серцем з опущеними руками
В яких учора iще
Говорило перо
Поета-мужа
В темно-коричневому костюмi
В бiлiй сорочцi защiбленiй матiр'ю пiд пiдборiддям
В черевиках зашнурованих дружиною
З кручi Днiпра
З 28-ми своïх лiт
Наш Василь стартував на немислиму в свiтi орбiту
Iм'я якiй
Нашi горе i сльози
I тиха клятва моя
На солонiм плечi Украïни
Мiй Василю
Справа не в тому пузатому автобусi
Пiдперезанiм чорною стрiчкою
I справа не в чорних отих свiтлофорах
I не в чорних отих горобцях
Що вицвiрiнькувались з-пiд колiс
I справа не в п'яненьких гробовщиках
З чорними лопатами пiд хрестами
Справа Василю не в цьому
Ти б сам сказав
Якби не летiв зараз ти з найбiльшою швидкiстю в свiтi
Щоб стати наснагою в нашому небi
Дивитись i переконуватись
Що
Справдi
Робимо
Ми
Для щастя народу Днiпра
Ми завжди у чiмсь не встигали
Але наш Василю
Яке поколiння
В такiй вибагливiй мiрi
Вправi засвiдчити те
Що я кажу з непокритою головою i серцем
жодного слова брехнi
жодного граму пiдступства
пiдлостi
хитрощiв чи недовiр'я
наклепiв
В нас не було помiж нами
В нас не було i не буде
Так я кажу
Чи нi
Так я кажу
Чи нi
Я кажу правду
Бо за душею цiєï правди
Стоïть Украïна.


