ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД

ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД один з малих поряд зi скетчем, iнтермедiєю та iн.
подiбними жанрами, невел., як правило, одноактний вiрш, чи проз. драм.
тв. Вiдмiннiсть Д.є. вiд iн. одноактових тв. полягає в тому,
шо в ньому подається мист. мiнiатюра, начерк, зроблений з
життя». Основою сюжету є певний життєвий епiзод,
характери персонажiв нерозкритi й статичнi, бо поданi однопланово.
Автори створюють невел. фiлос.-лiр. замальовки, свiдомо вiдкидаючи соц.,
полiт, проблеми. Та написаннi iз знанням i розумiнням життя, у бiльшостi
своïй суто побутовi картинки» цi виявлялися водночас i сусп-
значущими. Залежно вiд автор, пафосу Д.е. подiляються на: лiр. (На першi
гулi». Зiля Королевич. Недоросток, В холодку, У жнива, Не спiвайте,
пiвнi, не зменшайте ночi С.Васильченка, Йоганна, жiнка Хусова»,
Айша та Моххамед. Прощання Лесi Украïнки, В найтяжчу мить
Д.Павличка), драм. (Камяна душа. Будка ч.27″
I.Франка, Зимовий вечiр М.Старицького. На великому шляху А.Чехова),
сатир. (По ревiзiï Старицького), трагiкомiч. (Лихо, не кожному
лихо iншому й талан М.Кропивницького), символiчно- алегоричнi
(Трагедiя серця, Осiнь», При свiтлi ватри», Танеш, життя,
Тихого вечора. «На свiй шлях. «Злотна нитка О.Олеся тощо).
Див. Драматична поема, Етюд. Андрiй Близнюк