А­iтпса

АґIТПСА пєса, в якiй увага публiки приверталася ло певноï
сой. чи полiт, ситуацiï, пропагувалися певнi соц.. iлеологiчнi й
полiт. питання. Як жанр А, оформилась у 20-тих рр. XX ст. i тiсно
повязана з полiт, театром, театром агiтпропа. А. генетично повязана з
єзуïтським театром бароко, аутосакраментальним iсп.
театром'тошо. Хоча первнi агiтацiï й пропаганди в драм. тв.
зустрiчалися ше ранiше починаючи з часiв Арiстотеля. А. радикальна у
намаганнi слугувати полiт, iнструментом iдеологiï, яка або
знаходиться в опозицiï до влади (США, Нiмеччина), або прямо
пропагується владою (СРСР 1920-х рр.). В А., як правило, виражена
лiва iдеологiя: критика панування буржуазiï, поширення марксизму,
побудова нов. сусп-ва. Текст є лише засобом активiзацiï
полiт, свiдомостi глядача, його посилюють максимально яснi драматургiйнi
й сценiчнi прийоми та засоби (написи, плакати, кiнокадри тошо). Сюжетним
матерiалом переважно є обробки вже готовкх сюжетiв, ïх
монтаж, огляд iнформацiйних повiдомлень, яким надана драматургiйна
форма. Проте саме звязок А. з полiт, дiйснiстю переводить ïï з
худож., естет, площини в iдеологiчну, соцiологiчну площину. За
своïм надзавданням до А. близькi деякi тв. театру маяковсько-
брехтiвськоï течiï, Мухи» Ж.П.Сартра. Стан облоги А.Камю
та iн. Андрiй Близнюк