Германiзми
ГЕРМАНIЗМИ слова, а також фразео логiзми, синтаксичнi конструкцiï,що походять з нiм. мови. Г. в укр. мовi за генезою можна по дiлити на 4
частини.
1) Найбiльше Г. потрапило в X1V-XV ст. без посередньо з нижньо-нiм. та
верхньо-нiм. мов або за посередництвом поль. мови, шо
пояснюється масовим поселенням у цей час нiм. ремiсникiв у
Польщi та зх. частинах Украïни. Це переважно слова, якi
пов'язанi з ремiсництвом, торгiвлею, частково соц.-адм. лексика:
вухналь, гетьман, грошi, друк, лицар, лiхтар, ратуша, ринок, слю
сар, смак, фарба, фляшка (пляшка), футро (хуг ро), швагер, шляхта,
дякувати, рахувати, рятува ти, шукати.
2) Протягом XVIII-XIX ст. Г. переходили в укр. мову Галичини та
Буковини, якi перебували у складi Австр. iмперiï. Деякi згодом
ввiйшли в лiт. мову: страйк, мушля. Бiльшiсть лише в дiалект и;
гальба, кнайпа, льос, файна, шпацiрувати; конструкцiï дякувати
файно, пiп на люфт; просторiчнi слова-паразити та фразео логiзми:
най тя шляг трафить, фертiг, фест.
3) Вiйськова лексика, здебiльшого пов'язана з подiями 1-оï та 2-
оï свiт, вiйн: блiц-крiт, есесiвець, гальт, фельдфебель, фюрер,
4) Абстрактна та наук, лексика часто засо бом калькування: зловживання
(Missbraunch), за безпечення (Versicherung). Значне мiсце по сiдають
Г. в лiт-знавчiй термiнологiï: лейт-мотив, шпаннунг,
передiсторiя (Vorgeschichte), се- редiсторiя (Zwischengeschichte),
пiсляiсторiя (Nachgeschichte), Я-оповiдь (Ich-Erzдhlung), Вiн-
аповiдь (Fr-Erzдhlung). Г. являють чи не найчис- леннiшу групу серед
запозичених укр. мовою слiв i переважно сприймаються мовцями як
своï (в усякому разi 1-2 групи). Склад i кiлькiсть Г. збли
жує укр. та зх-слов'ян. мови. Не адаптованi укр. мовою Г. в
худож. л-рi використовуються вiдповiдно до ïх багато-
функцiональносгi з рiзними цiлями: як екзотиз- мн. проф есiоналiзм
н, дiалектизми, iсто ризми, для мов. характеристики нiмцiв тошо. Вже
я мушу кiнчати, Вже голi вiршувати, Бо починає геми Для вiршiв
бракувати. Прости за schlechte Versen Без тощ/, без пуття, Тепер
моє писання Таке, як i життя. (Леся Украïнка) Iнколи Г.
неточно називають запозичення з будь- якоï герм, мови: з
праґерм., Готськоï, балк.-нiм. че рез прасловян: князь,
лихва, меч, морква, пiп, полк, цяга, або давн-сканд.
(варязькоï): стяг, шогла. Анатолiй Волков
