Iллiризм
IЛЛIРИЗМ. Iдеï сл овянського вiдродження i єднання,проголошенi найповнiше Я.Колларом, на пiвд.-словян, грунтi знайшли
найбiльший вiдгук у русi I.. (Iллiрiя анг. назва адрiатичного узбережжя
Балканського п-ова). Наполеон, створюючи у вропi буфернi васальнi
королiвства, викроïв iз населених хорватами та словенцями земель,
до того часу, коли вони належали до складу Австр. iмперiï,
Iллiрiйське королiвство (де поряд зi франц. мовою було введено як
офiцiйну i словян, (iллiрiйську) мову). Iллiрiйське королiвство
обєктивно вiдiграло позитивну ролю в пiднесеннi словян,
самосвiдомостi. Виникає нац. рух. Учасники цього руху iллiри, як
вони себе називали, хотiли здiйснити утопiчну iдею Я.Коллара в
єдинiй ш- словян, мовi, котра повинна б була сприяти
обєднанню всiх пд. словян: хорватiв, сербiв, словенцiв i болгар.
Рух починається з брошури хорват, сусп. дiяча, поета i журналiста
Людевiта Гая (1809-1872) Коротка основа хорвато- словянського правопису
(1830). Була не лише запропонована орфографiчна реформа, але й вказанi
передбачуванi шляхи створення iллiрiйськоï лiт. мови. В
ïï основу був покладений штокавський говiр, яким користувалося
бiльшiсть сербiв та хорватiв i котрий був основою дубровницькоï л-
ри XV-XVII ст. Частина словенцiв, переходила на iллiрiйську,
вiдмовляючись вiд своєï мови. Одним з найвiдомiших дiячiв I.
був словенець Станко Враз (1810-1851), прогресивний романтик, який писав
патрiотичнi пiснi, громадянську та iнтимну лiрику, перекладав зх-
європ i словян поетiв. (О.Пушкiна, М.Лермонтова, А.Мiцкевича,
Коллара). Ним було укладено цiнну зб. словен. нар. пiсень пiл
характерною назвою Iллiрiйськi народнi пiснi» (1839). У бiльшостi,
однак, словенцi вiдхиляли I. та iллiрiйську мову. Проти неï
виступив засновниi нов. словен. поезiï i словен. лiт. мови поет
Франце Прешерн (1800-1849). Вiн подiляв колларiвську iдею словян,
братства у своïй знаменитiй Заадоровниш, однак уважав, шо словен.
народ має право i зможе створити власну нац. культуру. Ще менший
успiх I. мав серед сербiв i болгар, якi побоювались, шо сильнiша хорват,
буржуазiя використовує I. для досягнення економiчного й полiт,
панування над iн. народами. Крiм цього, словенцi, серби i болгари
боялись i культ, домiнацiï хорватiв. З iн. боку, австр. влада
переслiдувала I., заборонивши 1843 саме слово iллiри'. З сер. 1840-х рр.
I. як полiт., культ., лiт. рух послаблюється i сходить нанiвець.
Анатолiй Во/iков
