КОЛИСАНКА (КОЛИСКОВА ПIСНЯ)
КОЛИСАНКА (КОЛИСКОВА ПIСНЯ) жанр нар. лiр. пiснi. К. спiває мати(зрiдка бабуся), аби заколисати, залюляти, приспати, приспiвати дитину.
К. переважно короткi. Ритм i темп зумовленi темпом гойдання. Мелодiя
наспiвна, нескладна. Мета К. вiдповiдними рухами, монотонним спiвом i
приємними дитинi словесними образами спонукати до сну малого
слухача. Муз. i словесна форма та самий змiст К. вказують на
прадавнє ïï походження, на його спорiдненiсть iз
магiчними навiюваннями замовляннями. К. кличе, аби прийшли олюдненi Сон
(Сонко, Сонько), Дрiмота (Дрiмка, Дрiмотонька) очевидний вiдгомiн мiфол.
уявлень: Холи по нас ночувати I дитину колихати. Ходи, сопку, в
колисочку, Приспи нашу дитиночку. Поряд з цими образами тварини, шо
пiклуються про дитину. Найчастiше спiвають кота» кiт мякий, теплий,
кiт сiрий, кiт бiлий, кiт волохатий, кiт-буркiт, кiт-котар, котик-
воркотик. який .сам любить спати i дитину ладен приспати. Кота
приваблюють тим, шо: У нас хата тепленька, Дитина маленька. Кiт
займається тим, чим йому й належиться: Сiрий кiт На колодку скiк,
Впiймав мишку, Пустив у колиску. Мишка буде фати, Iвась буде спати.
Часом кiт шкiдливий. Тодi спiвається: Не вчись, коте, красти, А
вчись робити. Хлiби молотити, Хвостиком змiтати. Лапками згрiбати. Хлiба
заробляти. Дiтей годувати. Якшо дитина спить немiцно, потягається,
мати спiває K., в якiй засобами магiï слова намагається
перенести це на кота: На кота*воркота Потягу шечки, А на литятко Сон-
дрiмушечки. Крiм кота, фiгурують заєць, голуби (гулi, гулiньки)
тошо. Iснують K., шо вiдображають рiзнi сторони життя (обставини, працю,
радошi, скуповування). К. вiддзеркалює любов матерi до дитини,
отож бажає ïй здоров'я, краси, шастя-долi, сили, хоробростi,
сподiваючись наспiвати це дитинi: Ой. шоб спало, иiастн мало, Та шоб
росло, не болiло. На серденько не скорбiло. О й. рiсточки на кiсточки,
Здоровячко на сердечко, Розум добрий в голiвоньку, Соньки-дрiмки у
вiченьки! Худож. особливостi К. на всiх структурних рiвнях вiдповiдають
ïï змiстовi, зумовленi цим змiстом. Пестливiсть знаходить
втiлення в тому, шо Н.Бабич вдатно назвала мовним дивосвiтом. З
синтаксичних фiгур характернi повторення, анафори, епiфори,
полiсиндетони, напр.: Та нема нi кицi, нi водицi, Та нiчим же полоскати
лободицi. Та пiшли кицю витягати. Та витягли та й за ушки. Положили на
подушки. Материнська любов бринить у зверненнях: дитино, дитинко,
дитиночку, дитяточку, дитинонько, ясочко, ластiвочко, голубчику,
зайчику, золоше i т.д., при цьому не зазначається стать дитини.
Бiльше того, до дiвчат можуть стосуватися звернення синку, соколе,
напр., «засни, синку, колишися, ти в мене вродливая» або
«спи, Марусю, спи, соколе. (В багатьох мовах свiту дитя iменник
сер. роду; воно ще, так би мовити, не має статi. Це
вiдображується граматично, напр., ст.-словян, чадо, нiм. das Kind.
Укр. мовi ця мов,- психол. закономiрнiсть надто притаманна: воно, мале,
немовля). Лагiднiсть вiдображена в насиченнi тексту поет, пестливо-
здрiбнiлими словами: рученьки, нiженьки, серденько, лiшинонька, кулешка,
ходусеньки, ладусеньки, говорушки, тоненька (тонеиька), легенька
(легеиька), спатунi, купатоньки, окупочки тошо. Багата синонiмiя, напр.,
сороченька льоля льольочко кошуля кошулечко. Нiжнiстю пройнятi постiйнi
епiтети та порiвняння. К. властивi особливi заколисувальнi слова: люлю-
люлю; лю-лi, лю-лi; бай-бай (баю-баю); гойда-гойда-гойда-да; гаю-гаю-
гаю. Спiв насичений звукописом та звуко наслiдуванням. Композицiйно К.
являють собою монологи- навiювання або дiалоги з тим, кого запрошують
присипляти дитину. Поряд з трад. К. побутують iмпровiзованi. Вони мало
зафiксованi фольклористами саме через свою iмпровiзацiйнiсть. У
функцiï К. можуть побутувати тв. iн. жанрiв: родинно-побутова, суспiльно-
побутова пiсня, балада. Основна утилiтарно-побутова функцiя К.
доповнюється iн.: пiзнавальною, естет, та виховною. К. дає
перше уявлення про свiт, про все, що оточує дитину (образ дитини
завжди стрижневий), про красу цього свiту. Вона е важливою частиною
етнопедагогiки. На жанр, основi нар. К. постала лiтературна колисанка.
Анатолiй Волков
