ОПОВIДКИ РАБIВ

ОПОВIДКИ РАБIВ. Жанр, поява якого була спричинена пропагандистськими
потребами антирабовласницького ладу в ША. Ядро жанру складали
автобiографiï рабiв, шо ïм пошастало втекти до Пн. штатiв або
до Канади. Дiйшло кiлькадесят його зразкiв, найвiдомiшi з яких належать
Г.Бiббу (1837), В.В.Брауну (1847), Дж.Пенiнгтону (1849) та однiй з
перших жiнок, що розповiли про гiркий досвiд рабства ґ.Джекобз (1861).
Поступово складаються ж а н р о в i домiнанти, шо включають компонування
оповiдi навколо опозицiï рабство свобода, яка часто набуває
форми просторового протиставлення Пд. Пн.; усвiдомлення протагонiстом
звязку мiж писемнiстю та свободою; символiчну змiну iменi та рiшучiсть
присвятити решту життя боротьбi проти рабства як типове завершенння
наративу. Звернення до рел. алегоричностi поєднується в О.р.
з первнями афр.-амер. фольклор, традицiï та прийомами пiкарески.
Вершиною жанру вважається автобiографiя неф. лiдера, колишнього
раба-самоука, шо став вiдомим сусп. дiячем та невтомним борцем проти
ганьби Америки», Ф.Дугласа (1818-95). Розповiдь про життя Фредерiка
Дугласа вперше вийшла друком 1845, пiсля чого мала ше три переробленi та
розширенi перевидання. Завдяки яскраво змальованим картинам фiзичного та
морального знущання рабiв Пд., полум'янiй проповiдi свободи, майстерному
використанню бiбл. риторики цей тв. став не лише потужним знаряддям у
боротьбi за звiльнення чорношкiрих, а й однiєю з гол. моделей для
афро- амер. письменства, вплив якоï вiдчувається i в ХХст.
Див. Негритянське вiдродження. Наталя Висоцька