Iнтерпретацiя

IНТЕРПРЕТАЦIЯ (лат. тлумачення), тлумачення лiт. тв., своєрiдне
розумiння i розкриття його змiсту i форми. I. це переоформлення худож.
змiсту тв. шляхом його викладу засобами i мовами iн. видiв мист-ва або
мовою науки. Т. ч., худож. лiт. тв. може iнтерпретуватися в худож. мовах
малярства, графiки, театру, кiно, музики i т.п., а також понятiйно-
логiчною мовою науки в лiт. критицi та лiт-знавствi. I. вiдiграє
важливу роль в худож. творчостi при переосмислюваннi та засвоєннi
досвiду духов, культури минулого. В фольклорi це трансформацiя усних
текстiв i творення варiантiв, у л-рi використання легенд i мiфiв,
переробка i переклади текстiв в давн. та сер- вiч. л-рi, наслiдування,
запозичення, стилiзацiя, пародiя. I. притиманна творчостi декаламаторiв,
акторiв, спiвакiв, танцюристiв, музикантiв тощо. При кожному
переосмисленнi тв. класики мовою театру i кiно можуть спостерiгатися
крайнощi у вiдтвореннi i становленнi ïх змiсту. Оновлений змiст
лiт. тв., напр., мовою кiно, все-таки передбачає збереження тих
основних рис класики, якi свiдчать про вiдтворення змiсту того тексту,
який лежить в основi I. Навпаки, буквальне вiдтворення тексту, не може
бути виправданим у твор. процесi. При I. встановлюється вторинне
авторство (опери М.Глiнки Руслан i Людмила», П.Чайковського Пiкова
дама», Мазепа», Ж.Бiзе Кармен», М.Лисенка Тарас
Бульба», iлюстрацiï Г.Доре до Бiблiï, Гарґантюа i
Пантагрюеля», Дон Кiхота, Мюнхгаузена», М.Врубеля до
лєрмонтовського Демона, Й.Лади до Пригод бравого вояка Швейка,
I.Бiлiбiна до нар. казок, В.Васнецова до билин, I.Глазунова до творiв
Ф.Достосвського i т.п.). В л-рi таке авторство можна визнати в
становленнi традицiйних сюжетiв. Багаторазове використання рiзними
письменниками одного i того ж сюжету приводить до значноï переробки
його iдейного змiсту, змiн жанр, втiлення, системи образiв тошо (напр.,
звернення Платона, Ф .Бекона, Л.Рейснер, В.Незвала i тошо до сюжету про
Атлантиду).
I. це форма засвоєння, переосмислення та збагачення традицiï
худож. досвiду людськоï цивiлiзацiï, пе вияв глибинного i
невичерпного змiсту клас, тв., ïх вiчного буття. Див.
Iнтерсемiотика Iг ор Зв ар н ч