ПОЛIТИЧНА (СОЦIАЛЬНА) КОМЕДIЯ

ПОЛIТИЧНА (СОЦIАЛЬНА) КОМЕДIЯ драм.ж анр, сутнiсть якого полягає в
сатир, зображеннi cou. явиш. Найдавнiшим жанр, рiзновидом П.к. (i
європ. комедiï назагал) була ст-аттична комедiя. Вона мала
чiтко вироблену структуру, де реалiст, складники поєднувалися з
умовно-фант., гротескними та пародiйними, з напiвпублiцистичними автор,
вiдвертими або алюзiйними нападами на конкретних осiб i сусп. явища.
Iдейний сенс розкривався в прямому виглядi в агонi сперечаннi двох
антагонiстiв (саме тут концентровано викладалася автор, позицiя) i в
парабасi безпосереднiх зверненнях до глядачiв, що чергувалися з
зображуваними сюжетними епiзодами. Зародження ст-аттичноï
комедiï припадає на кiн. VI ст. до н.е. (комедiï
Епiхарма, шо не дiйшли до нас), розквiт творчiсть батька
комедiï» Арiстофана («Хмари». «Птахи».
«Лiсiстрата , «Жiнки в народних зборах»‘ та iн.). В
останнi роки життя Арiстофана гострота полiт, сатири в його творчостi
ослабла (напр., «Плутос»). Cep-аттичнiй комедiï тою
мiрою, якою ми ïï знаємо тексти майже не дiйшли полiт,
сатира не притаманна. Традицiï ст-аттичноï комедiï,
зокрема, використання парабаси. не зникали протягом вiкiв. Елементи
полiт, сатири час вiд часу мали мiсце в пiзнiшiй європ.
драматургiï («Тартюф, або Облесник» Ж .Б.Мольєра.
«Безумний лень, або Весiлля Фiгаро» П.О.Бомарше.
«Недоросток»‘ Д.Фонвiзiна, «Вкрадений лист»
Й.Л.Караджале. Панi мiнiстерша» Б.Нушича та iн.). але не були
вирiшальними для формування й розвитку новоєвроп. комедiйних
жанрiв. Лише в XX ст. П.к. знову досягає розквiту в агiтацiйнiй
драматургiï реалiст, умовностi (В.Маяковський: Мiстерiя- буфф.
«Клоп», Лазня»; Б.Брехт: «Карьера Артуро У ï,
«IIIвейк у другiй свiтовiй вiйнi' : О.Вишня: Вiй»,
«Запорожець за Дунаєм: Назим Хiкмет: «Чи був Iван
Iванович?», «Тартюф-59 «). Людмила Волкова