Неологiзми

НЕОЛОГIЗМИ (вiд гр. neos — новий, logos — слово) —
новi слова, що недавно увiйшли в мову. Особливiстю цих слiв е виразний
вiдтiнок новизни, свiжостi, який вiдчувається носiями мови.
Неологiзми зявляються у мовi для того, щоб назвати новi предмети i явища
(бiонiка, iнформатика, вiдеокасета, менеджер, панадол) або ж замiнити
вже iснуючу назву предмета, явиида iншою, точнiшою, зручнiшою для
спiлкування назвою (напр., свого часу з'явилося слово льотчик замiсть
лiтун, загс поряд iз словосполученням запис актiв громадянського стану).
Перебування слова в неологiзмах звичайно буває недовгим. Якщо нове
слово утворено вдало, а явище, назване цим словом, мiцно увiйшло в
життя, то неологiзм уже не сприймається як нове слово, стає
звичайним словом (телевiзор, магнiтофон, агiтпункт, нафтопровiд).
Новизну, свiжiсть, незвичайнiсть довго зберiгають авторськi (iнди-вiдуально-
авторськi) неологiзми, якi створюються письменниками: зраднi (слова),
громовиця, сперечниця (Леся Украïнка); житечнiсть, лiрити, веснiти,
прозорити, трояндно-шовково (П. Тичина); пiдне- беснiсть, зашовковитися
(М. Стельмах). Як правило, такi неологiзми не виходять за межi
авторського мовлення, не стають загальновживаними словами.