ПРИМIТКИ (Микола Хвильовий Твори в п'ятьох томах ТОМ 1)

ВСТУПНА НОВЕЛЯ Написана спецiяльно до першого видання творiв М.
Хвильового. Вперше опублiкована: М. Хвильовий. Твори, т. I (Етюди),
Харкiв, ДВУ, 1927. Сєдi драма вiдомого англiйського письменника,
драматурга, есе ïста Вiльяма Сомерсета Моема (У. 8. Мои^Кат; 25. I.
1874 16. XII. 1965), що Йшла в театрi Березiль, у сезонi 1927-1928, в
Харковi. Ужвiй Наталiя (3. X. 1898) акторка театру Березiль, що з ве
ликим успiхом тодi виконувала головну ролю в Седi дiвчини Седi, iм'ям
якоï й названа драма. Березiль украïнський модерний театр,
заснований i керований та лановитим Лесем Курбасом (1885-1942?). Вiд
1922 до 1926 року Бере зiль працював у Києвi. Вiд 1926 в Харковi.
Пiсля арешту Леся Курба- са (26 грудня 1933), театр Березiль фактично
перестав iснувати. За нака зом вiдповiдних урядових чинникiв
(правдоподiбно в березнi 1934), саму назву Березiль було скасовано. На
його руïнах постав Харкiвський дер жавний украïнський
драматичний театр iм. Шевченка на чолi з колишнiм актором Березоля М.
Крушельницьким. Лопань несудоплавна рiчка в Харкiвськiй областi, на
березi якоï ле жить мiсто Харкiв. Шпол Юлiян (спражнс прiзвище
Михайло Яловий; 1895-1934) прозаïк, драматург, поет i громадський
дiяч. Близький друг i однодумець М. Хвильового. Автор збiрки поезiй
Верхи (1923), роману Золотi лисе нята (1929), драми Катина любов, або
будiвельна пропаганда (1928) та iнших. Колишнiй боротьбiст, перший
президент ВАПЛIТЕ (Вiльноï А- кадемiï Пролетарськоï
Лiтератури), головний редактор ДВУ (Державне Видавництво Украïни).
Заарештований правдоподiбно у квiтнi 1933 року, перебував пiд слiдством
бiльше року, де при невияснених обставинах, лi том 1934 року й загинув.
Проф. Канашкiн сатиричне зображення активного тодi в Харковi професора
Анатолiя Машкiна (1883-?), який у своïх статтях i рецензiях зайняв
був вороже становище до ВАПЛIТЕ й до М. Хвильового особи сто. 419
Каварня Пока на Сумськiй вулицi в Харковi була в 20-тi роки улю бленим
мiсцем зустрiчей мистецького, лiтературного та артистичного свi ту
тодiшньоï столицi Украïни. Досвiтнiй Олесь справжнє
прiзвище Олександер Скрипаль (8. XI. 1891 23. XI. 1934) письменник,
автор низки оповiдань, повiстей, рома нiв: Новели (1920), Тюнгуй (1924),
Американцi (1925), Гюлле (1927), Нас було троє (1929), Кварцит
(1932) та багато iн. Друг i одно думець М. Хвильового. Перед
революцiєю 1917 року, за викриту активну дiяльнiсть в армiï
проти росiйського самодержавства, був засуджений вiй- ськово-полевим
судом до розстрiлу (1916). Пощастило втекти й добрати ся до США. Жив у
Сан Францiско i спiвпрацював у тодiшнiй украïнськiй американськiй
пресi. В революцiю 1917 року вернувся в Украïну. Заареш тований у
червнi 1933 року, пiд час довгих допитiв у НКВД, як i Яловий, був
замордований 23 листопада 1934. Усi цi нiсенiтнi сплетення (на стор. 110-
111) зовсiм рiзних iмен, прiз вищ та лiтературних творiв рiзних авторiв,
рiзних нацiй, ба, навiть, рiз них епох, мали на метi висмiяти
примiтивiзм i верхоглядство А. Маши на. Семенко Михайло (31. XII. 1892
-24. 9.1937) поет, засновник у- краïнського футуристичного напрямку
в лiтературi. Цей напрямок у тво рах М. Семенка, ґео Шкурупiя та iнших
прихильникiв футуризму, вия вив себе в журналах: Семафор у
майбутнє (1922), Жовтневий збiрник панфутуристiв (1923),
Гольфштром (1925), Нова генерацiя (1927). Пiд час лiтературноï
дискусiï (1925-1931) М. Семенко виступив гостро проти ВАПЛIТЕ, М.
Хвильового та його поглядiв на мистецтво. Заарештова ний 1934 року,
загинув у невiдомому концентрацiйному таборi 1937 р. Зустрiч трьох М.
Хвильовий мав на увазi вiдомий тодi памфлет Зустрiч на перехреснiй
станцiï; Розмова трьох. Михайло Семенко, ґео Шкурупiй, Микола
Бажан. Репейне масло розповсюджена в Схiднiй Украïнi росiйськомовна
назва рiпаковоï олiï. Агiтопiа еираiогiит старовинна
середньовiчна латинська назва ко ноплi. Ьарра лопух. Навмисне бавлячись
незрозумiлими ширше словами i латинськими назвами, М. Хвильовий мав тут
на увазi найпоширенiший на Украïнi вид Лопуха великого (Агсiiит
Ьарра), корень якого (Й олiя з нього) в народнiй медицинi
вживається як сечогiнний засiб, а також при шкiрних захворюваннях,
ревматизмi тощо. 420 Аркадiй Любчено (7. III. 1899 — 25. II. 1945)
прозаïк, автор повi стей, оповiдань, драм: Буремна путь, Вертеп,
Образа, Земля го рить та iнших. Близький спiвробiтник i однодумець М.
Хвильового. Член Гарту, ВАПЛIТЕ, ПРОЛIТФРОНТУ, ВУСПП
(Всеукраïнськоï спiл ки пролетарських письменникiв). Редактор
худож. лiтератури ДВУ, неод мiнний секретар ВАПЛIТЕ. Пiд час Другоï
свiтовоï вiйни, при евакуацiï всiх радянських органiзацiй, в
тому й спiлки письменникiв, залишився в Украïнi й вiдразу ввiйшов у
нелегальний нацiональний рух спротиву. Во сени 1943 року заарештований
ґестапом. Весною 1944 року звiльнений, але вивезений до Нiмеччини. Тут
помер у Бад-Кiсiнґенi пiсля тяжкоï опе рацiï шлунку.
Пилипенко Сергiй (10. VIII. 1891 — II. VII. 1943?) поет-байкар,
публi цист i громадський дiяч. Автор збiрки байок Байкiвниця (1922)
збiрки оповiдань Скалки життя (1925) та багато iнших Органiзатор i
довголiт нiй голова спiлки селянських письменникiв Плуг, директор ДВУ,
один з головних i перших опонентiв М. Хвильового пiд час
лiтературноï диску сiï (1925-1928). Заарештований НКВД 1934
року, згинув трагiчно в невия- снених обставинах i в невстановлену точно
дату. Малоросiя такого роману С. Пилипенко не писав. Це звичайний жарт
М. Хвильового, що натякає на невдалу Пилипенкову дискусiю про
шляхи розвитку украïнськоï лiтератури. Азарх Раïса (30.
IV. 1897 ) письменниця, публiцистка, мемуа ристка, писала переважно рос.
мовою. Впливовий член дирекцiï ДВУ, член ком. партiï з 1917
року, активна учасниця громадянськоï вiйни, наго роджена орденом,
близька до командира дивiзiï Червоного козацтва Вi талiя Примакова.
У 20-тi роки на керiвнiй партiйнiй i культурно-видавни чiй роботi в
Украïнi. Грала ролю меценатки украïнських письменникiв,
зокрема М. Хвильового та його групи. У 30-тi роки була звинувачена в
троцкiзмi (пiсля арешту i розстрiлу В. Примакова 1937). Чи була репресо
вана даних нема. Пiсля смерти Сталiна, в добу вiдлиги, появилося кiлька
ïï нових праць. Пiльнякiвщина форма й мистецько-стилевi
особливостi, пов'язанi з творчiстю тогочасного росiйського письменика
Бориса Пiльняка (1894- 1937). Серапiоновi брати лiтературно-студiйна
група рос. письменникiв, що заснувалась на початку 1921 року в
Петроградi, при в-вi Свiтова лiте ратура. Назву цю запозичено з книжки
нiмецького письменника Е. Т. А. Гофмана (1776-1822), що мала той самий
наголовок. На чолi групи стояв вiдомий тодi критик i теоретик-формалiст
Вiктор Шкловський. Група ста вила собi за завдання оволодiти технiкою
письменницького ремесла, ек- 421 спериментування i шукання нових форм та
засобiв поборювання примi тивiзму i спрощення в лiтературi. Мова. М.
Хвильовий мав на увазi статтю М. Сулими Фразеоло- лiя Миколи Хвильового
(Червоний шлях, 1925, ч. 1-2, стор. 263-290). Вальдшнепи лiсовi птахи з
родини куликiв, темно-рудавого ко льору з довгими дзьобами i довгими
носами. Вальдшнепи новий роман М. Хвильового, що його вiн тодi саме
писав i сподiвався швидко опублiкувати. Восени 1927 року цей роман вже
був закiнчений i М. Хвильовий передав його до друку в журналi Ваплi- те.
Перша половина роману була опублiкована в 5 числi Ваплiте за 1927 рiк.
Друга частина була видрукована в 6 числi, де одночасно було опублiковано
i статтю I. Сенченка Де хвилi, роман I. Днiпровського Наяда та iн. Цi
гостро критичнi й вiдважнi новою поставою нацiональ ного питання твори,
а особливо Вальдшнепи, викликали негайну конфi скацiю i знищення 6 числа
Ваплiте. До цього часу другоï частини Вальд шнепiв не знайдено.
Автор Ударiв молота i серця Василь Блакитний-Еллан (справжнє
прiзвище Елланський; (12. I. 1894 4. XII. 1925). Поет, публiцист i куль
турно-полiтичний дiяч. Колишнiй провiдний член УПСР (боротьбiстiв). Пi
сля влиття в КП(б)У член ЦК КП(б)У i редактор щоденного органу ВУЦВК
Вiстi. Один з органiзаторiв украïнськоï революцiйноï
лiтератури, органiзатор i голова спiлки пролетарських письменникiв Гарт.
Перша його збiрка поезiй Удари молота i серця вийшла 1920 року. У роки
терору, вже посмертно, був засуджений, як украïнський нацiоналiст,
а пам'ятник йому в Харковi, на проти будинку, де вiн жив, був пiдступно
знищений. В добу вiд лиги реабiлiтований. ЖИТТЯ Вперше було опублiковане
в журналi Шляхи мистецтва, ч. 2, 1922. Вдруге у збiрнику М. Хвильового
Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923. Втретє окремим виданням, Харкiв,
ДВУ, 1925. Вчетверте М. Хви льовий. Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ,
1927. Вп'яте М. Хвильовий. Вибранi твори, т I. Харкiв, в-во РУХ, 1932.
Продподаток продовольчий податок з селянських господарств (зерном,
городиною, садовиною, М'ясом), що, згiдно з постановою над
звичайноï сесiï ВУЦВК вiд 27. НI. 1921, прийшов на змiну продрозвер-
стки доби воєнного комунiзму i лiг новим тягарем на селянство. 422
КОЛОНIÏ, ВIЛЛИ Етюд цей вперше друкований у збiрцi оповiдань М.
Хвильового Си нi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923. Вдруге окремим виданням,
Харкiв, Кни- госпiлка, 1925. Втретє М. Хвильовий. Твори, т. I
(Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Соцвосниця скорочення з росiйськоï мови
социальная воспита- тельниця, украïнською мовою соцiяльна
вихователька. Август Бебель (Аии5I ВеЬеI; 1840-1913) один з основникiв
нiмець коï соцiял-демократичноï партiï, автор книжки
Жiнка i соцiялiзм (Бiе Ргаи ипсi сiег 8осiа1I5ти5, 1879), яка пiд час
революцiï в Росiï 1917 року в перекладi була широко читана й
дискутована. Колонтай Александра (1872-1952) росiйська революцiонерка,
пись менниця i дiячка жiночого руху. Належала до комунiстичноï
партiï. Писа ла багато про становище жiнки в суспiльствi, в родинi,
в тому й про ста теве й сексуальне життя жiнки. Найпопулярнiшi
ïï твори на цi теми: До рогу крилатому еросовi, Кохання бджiл
трудових, Велика любов. У цих творах вона обстоювала свободу кохання,
багатоструннiсть i багатограннiсть душi i право жiнки на любов-
полiгамiю. Лiлiна полiтична дiячка, спiвробiтниця i дружина Григорiя
Зiнов'є ва ще до революцiï 1917 року. Перебувала в
емiграцiï в Цюрiху (Швайца- рiя), належала до бiльшовицькоï
групи В. Ленiна. З цiєю групою, у квiтнi 1917 року, в
запльомбованому вагонi через Нiмеччину, повернулася в Росiю. Пiд час
сталiнського терору 30-их рокiв, пiсля арешту й розстрiлу Г.
Зiнов'єва, ïï доля невiдома. Г. Зiнов'єв
(Радомислський; 1883-1936), давнiй член бiльшовицькоï партiï,
багаторiчний спiвробiтник Ленiна, з яким разом повернувся з емi
грацiï. З 1919 по 1926 член Полiтбюра ЦК партiï i голова ВККI
(Вико навчого Комiтету Комунiстичного Iнтернацiоналу). За опозицiю до
лiнiï Сталiна був виключений з партiï, а пiзнiше притягнений
до судовоï вiдпо- вiдальности i пiсля процесу Троцькiстсько-
зiнов'євського терористично го центру, в серпнi 1936,
розстрiляний. Голова Вуцвику голова Всеукраïнського Центрального
Виконавчо го Комiтету. Леонтович Микола (1877-1921) визначний
украïнський компози тор. Загинув трагiчно вiд кулi невiдомого
вбивника пiд час гостювання в хатi своïх батькiв у селi Маркiвцi на
Подiллi. РЕДАКТОР КАРК Оповiдання це вперше друковане в збiрцi оповiдань
М. Хвильового 423 Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923. Вдруге М. Хвильовий.
Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Калита Iван I, князь
Московського великого князiвства (1325-1340). Ввiйшов в iсторiю, як
перший московський князь, що зброєю i насиль ством почав збирати i
прилучувати до Московського князiвства краï i землi сусiднiх
народiв. ЧеКа скорочення росiйськоï назви Чрезвьiчайная Комиссия.
Створена за ухвалою радянського уряду в роки революцiï i громадянсь
коï вiйни, ЧеКа була протягом кiлькох рокiв безконтрольним органом
масового терору. Госпуп теж скорочення з росiйськоï мови:
Государственное поли- тическое управление (Державне полiтичне
управлiння), орган, що дiяв рiвнобiжно з ЧеКа, але з бiльшим натиском на
шпигунство й полiтичну розвiдку. Ангел отаман украïнських
повстанських з'єднань, що дiяли проти росiйсько-комунiстичних
окупантiв Украïни 1919 р. Луганське обласне мiсто, розташоване в
пiвн. — схiд, частинi Дон басу. Великий iндустрiяльний центр, що в
революцiю вiдогравав поважну ролю. ЦК есерiв Центральний Комiтет
партiï Соцiялiстiв-революцiонерiв. Центральна Рада украïнський
революцiйний парлямент, створе ний на конгресi украïнських
полiтичних, культурних, професiйних, госпо дарчих та кооперативних
органiзацiй у Києвi 6-8 квiтня 1917 року. Прого лосивши державну
незалежнiсть Украïнськоï Народньоï Республiки 22 сiч ня
1918 року. Центральна Рада припинила своє iснування 28 квiтня 1918
року, коли стався органiзований нiмецькими генералами гетьманський
переворот i багато членiв ЦР були арештованi. Трудовий Конгрес вiдбувся
в Києвi 23 сiчня 1919 року, коли повстан ням украïнського
народу пiд проводом Директорiï було повалено геть манську владу й
вигнано нiмцiв з Украïни. Конгрес прийняв багато важ ливих соцiяльно-
економiчних i правно державних ухвал, а серед них iсто ричну ухвалу про
об'єднання всiх земель Схiдньоï i Захiдньоï Украïни
в є- дину соборну Украïнську Народню Республiку. Губ-трамот
точний сенс цього скорочення, популярного в першi пореволюцiйнi роки
(воно навiть фiгурує в тогочасному мiщанському фолкльорi), вже
загубився. Правдоподiбно це означало росiйською мово- ю: Губерн. транспортно-
моторизированньïй отдел вiддiл при губенi- 424 яльному виконавчому
комiтетi, що вiдав моторизованим транспортом. Рабiндранат Тагор (1861-
1941) визначний iндiйський письменник (поет, драматург, романiст,
публiцист), активний дiяч та iдеолог нацiо нально-визвольного руху
народiв Iндiï, Нобелiвський лавреат (1913). Пи сав бенгальською
мовою. Гаршин Всеволод (1855-1888) росiйський письменник, гуманiст, на
родник. Захворiв нервово й закiнчив життя самогубством. Рспiн Iлля (5.
VIII. 1844. 29. IX. 1929) росiйський маляр (худож ник). Родом з
Украïни (Чугуïв, Харкiвськоï обл.). Картини на iсторичнi,
соцiяльнi й побутовi теми. Багато творiв присвятив Украïнi та
ïï iсторiï: Портрет Т. Шевченка, Гетьмани, Запорожцi
пишуть листа до турець кого султана, Вечорницi та iн. Бельше Вiльгельм
Воеïзпе МШеIт; 1861-1941) нiмецький письмен ник, iсторик
л'тератури, природознавець, популяризатор вчення Дарвiна. Губпечать
скорочення росiйського вислову: Губернская печать, тобто губернiяльне
управлiння справами друку. РКП Росiйська Комунiстична Партiя. КП(б)У
Комунiстична Партiя (бiльшовикiв) Украïни. КП Комунiстична Партiя.
Робфаки робiтничi факультети. Загальноосвiтнi чотирирiчнi (iнодi
трирiчнi) школи для дорослих, з ущiльненою програмою, яка дорiвнюва ла
до курсiв нормальних повних середнiх шкiл. Заснованi були 1920 року
спецiяльно для робiтничоï i селянськоï (незаможницькоï)
молодi, щоб по легшити ïй вступ до всiх вищих шкiл УРСР. Волинцi й
iзмаïлiвцi Волинський та Iзмаïлiвський запаснi полки, що
стацiонували в Петроградi, першi з вiйськових частин прилучилися в
березнi 1917 року до повсталих народних мас i це вирiшило падiння са
модержавства й перемогу революцiï. / Стор. 150. Слова Т. Шевченка з
поеми Сон (Гори моï високiï…). 425 Рагуепи (фр),
вискочень, людина, що з нижчого стану доскочила вищого, привiлiиованого
чи заможного стану i вдає з себе вродженого пана. КIТ У ЧОБОТЯХ
Вперше опублiковане в збiрнику Дочери Октября, Харкiв, 1922. Вдруге у
збiрцi оповiдань М. Хвильового Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923.
Втретє окремим виданням: Кiт у чоботях, Харкiв, в-во Шлях освiти,
1924. Учетверте окремим виданням, Харкiв, ДВУ, 1925. Вп'я те: М.
Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Вшосте: М. Хвильовий.
Вибранi твори, т. I, Харкiв, РУХ, 1932. Тьср Адольф (ТНiег АгiоIГ; 1797-
1877) французький державний дiяч та iсторик. Був прем'єр мiнiстром
i мiнiстром закордонних справ (1836- 1840). З 1871 перший президент
Третьоï республiки. Придушив пов стання Паризькоï комуни 1871
року й жорстоко розправився з учасни ками повстання. Подиви скорочення з
росiйського Политические отдельï диви- зии. ЮРКО Вперше друковане в
росiйському журналi Зори грядущего, ч. 5, Хар кiв, 1922. Вдруге у
збiрцi: М. Хвильовий. Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923. Втретє
окремою вiдбиткою, Харкiв, ДВУ, 1925. Вчетверте М. Хвильовий. Твори, т.
1 (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Перекоп так зветься Перекопський
перешийок, вузька смуга сухо долу, що сполучає Кримський пiвострiв
з украïнським пiвднем, на якому в 1918-1920 рр. вiдбулися тяжкi
боï червоноï армiï з вiйськами росiйських бiлих
генералiв, спочатку Денiкiна, а пiзнiше Врангеля. Фабзавком скорочення
вiд фабрично-заводський комiтет. Троцький Лев (1879-1940) тодi народний
комiсар вiйськових справ, пiзнiше за непогодження з Сталiном вигнаний за
кордон (1929) i пiдступ но вбитий агентом Сталiна в Мехiко-Сiтi 21
серпня 1940 року. Райриба i раисiль скороченi назви районових установ,
що заготов ляють i забезпечують населення рибою i сiллю. Пуанкаре
Раймонд (Рошсаге КаутопсI; 1860-1930) президент фран цузькоï
республiки (1913-1920). 426 НА ГЛУХIМ ШЛЯХУ Вперше опублiковане в
журналi Шляхи мистецтва, ч. 5, Харкiв, 1923. Вдруге у збiрцi оповiдань
М. Хвильового Осiнь, В-во Черво ний шлях, 1924. Втретє окремим
виданням, Харкiв, ДВУ, 1925. Вче тверте М. Хвильовий. Твори, т. I
(Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Наробраз скорочення з росiйського: Отдел
народного образова- ния (Вiддiл народноï освiти). СОЛОНСЬКИЙ ЯР
Вперше друковане в збiрцi М. Хвильового Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923.
Вдруге разом з оповiданням В очеретi окремим видан ням, в-во Шлях
освiти, Харкiв, 1924. Втретє Харкiв, ДВУ, 1926. Вче тверте М.
Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), окреме видання, Харкiв, ДВУ, 1927,
Вп'яте М. Хвильовий. Вибранi твори, т. I, Харкiв, РУХ, 1932. Холодний Яр
мiсцевiсть у лiсi, недалеко вiд Чигирина, де за пере казами, у другiй
половинi XVIII сторiччя, збиралися повстанцi-гайдама- ки i святили ножi
перед повстанням проти польських панiв. Рiжа прогалина поля чи луки, що
врiзується клином у лiс. Комнезам Комiтет незаможних селян.
СИЛЮЕТИ Вперше опублiковане в журн. Червоний шлях, ч. I, 1923. Вдруге у
збiрцi М. Хвильового Осiнь, Харкiв, в-во Червоний шлях, 1924. Втре
тє М. Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), Харкiв, 1927. Мане, факел,
фарес вислiв запозичено з Бiблiï, але трохи перефра зовано. У
Бiблiï (Книга пророка Даниïла, гл. 5. 25) цей вислiв звучить
так: Мене, мене, текел, упарсин (пересЬ. За бiблiйним переказом, цi вiщi
слова-символи написала рука Божа на стiнi палацу царя Вальтасара, си на
Навуходоносора, саме в момент його богохульного балю з своïми ду
ками та наложницями. Значення цих слiв таке: мене (мане) Бог прирi
кає кiнець царювання Вальтасара; текел (факел) грiхи Вальтасара
зва жено на вазi Всемогутнього; перес (фарес) царство Вавилонське буде
роздiлено i вiддано мiдiям i персам. Раднаргосп тут у розумiннi будинку,
де мiститься Рада народного господарства. 427 Виконкоми скорочення вiд
виконавчi комiтети (адмiнiстративнi радянськi установи). Ресефесер
народна етимологiя складноï абревiятури РСФСР Российская Советская
Федеративная Социалистическая Республика. Асi Iiiегат буквально, точно.
Парком скорочення вiд партiйний комiтет. Золотий гомiн поема Павла
Тичини iз збiрки Соняшнi клярне- ти, в-во Сяйво, Киïв, 1918. Чулки
надiла навмисний русизм з мiщанського говору, що його часто
використовує М. Хвильовий для пiдкреслення особливостей
героïв i обставин. По-украïнському панчохи надягла. ШЛЯХЕТНЕ
ГНIЗДО Вперше друковане в збiрцi оповiдань Синi етюди, Харкiв, ДВУ,
1923. Вдруге в збiрцi М. Хвильового Злочин, Харкiв, ДВУ, 1926.
Втретє М. Хвильовий. Твори т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Жлукто
посудина, видовбана в стовбурi дерева, в якiй золять бi лизну. Ревко
переробка в народнiй мовi малозрозумiлого, нового слова ревком
революцiйний комiтет. Нова рада щоденна газета, виходила в Києвi
вiд березня 1917 ро ку до сiчня 1918, як продовження забороненоï
царським урядом 1914 ро ку єдиноï тодi щоденноï газети
Рада. Редакторами були: С. фремов, А. Нiковський та iн. Сполкомщики
народна переробка росiйського нового слова исполкомщики, тобто члени
виконавчого комiтету. СИНIЙ ЛИСТОПАД Вперше друковане в збiрцi оповiдань
Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 428 1923. Вдруге окремою вiдбиткою. Харкiв,
ДВУ, 1926. Утретє М. Хвильовий. Твори, т. 1 (Етюди), Харкiв, ДВУ,
1927. Фiгнер Вiра Миколаïвна (1852-1942) росiйська революцiонерка з
групи Народноï волi. Брала участь у пiдготуваннi й здiйсненнi
кiлькох терористичних актiв. 1883 року заарештована i засуджена до
смертноï кари, яку замiнено на досмертне ув'язнення. 20 рокiв
просидiла в одиноч нiй камерi Шлiссельбурзькоï фортецi. 1904 року
ïï перевезли в Архангель ську губерню на поселення. 1906 року
втекла за кордон. Пiсля революцiï 1917 року до смерти в полiтицi не
брала участи. Жила з лiтературноï пра цi. Колхiда в античнiй
лiтературi Колхiдою називали кавказьке узбе режжя Чорного Моря. Шамiль
(близько 1798-1871) провiдник нацiонально-визвольноï бо ротьби
горцiв Дагестана i Чечнi проти росiйськоï колонiяльноï
полiтики на Кавказi. Вiд 1834 до 1859 року Шамiль вiв героïчну
боротьбу з росiй ськими окупацiйними вiйськами, виявивши надзвичайну
вiдвагу i талант провiдника. 1859 року пiдступно схоплений i вивезений
до Петербургу, як полонений. 1870 року Шамiлевi вдалося виïхати до
Мекки, поблизу якоï (в Медiнi) вiн i помер. Чiиiков герой повiсти
М. Гоголя Мертвi душi. Домбровський, Росель, Делеклюз (Лагозiа*
ВотЬго<$кi 1836-1871); ЬоиI8-Шiпапiе1 Ко8$е1 (1844-1871); Ьоïш-
Спагiез Оеiесiïш: (1809-1871) уча сники паризькоï комуни,
1871. ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА Вперше опублiковане в збiрцi Синi етюди,
Харкiв, ДВУ, 1923. Вдру- М. Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ,
1927. Чумак Василь (1901-1919) поет i революцiйний дiяч. Схоплений i
розстрiляний денiкiнцями пiд час ïх короткоï окупацiï
Києва, 1919 року. Добчинський i Бобчинський героï
комедiï М. Гоголя Ревiзор. Упродком скорочення з росiйського
уездньïй продовольствен- ньiй комитет (повiтовий продовольчий
комiтет). ‘Ш Завжiнвiддiлом повпаркому завiдувачка жiночим
вiддiлом повiто вого партiйного комiтету. Молоння правдоподiбно це
перекручене росiйське слово молния блискавка. Гекел Ернст (1834-1919)
нiмецький природознавець, дарвiнiст, су часник Ф. Енгельса. Мах Ернст
(1838-1916) австрiйський фiзик i фiлософ. Анти-Дюрiнг праця Фрiдрiха
Енгельса, вперше опублiкована 1878 р., спрямована була проти тогочасного
нiмецького фiлософа й еко номiста Карла Дюрiнга (1833-1921). НА ОЗЕРА
Опублiковане вперше в журн. Всесвiт, ч. 15, 1926 (?). Вдруге М.
Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Втретє М. Хви
льовий. Вибранi твори, т. I, Харкiв, РУХ, 1932. Осоння незатiнене мiсце,
що освiтлюється сонцем. Сеiа уа зап$ (iiге (франц.) це
самозрозумiло. Бежин луг оповiдання росiйського письменника I. С.
Тургєнєва (1818-1883). Дон Квiзадо перекручена еспанська
мова Дон Кiсадо, що є синонi мом Дон Кiхота головного героя роману
Сервантеса (1547-1616) за тiєю ж назвою. БАРАКИ, ЩО ЗА МIСТОМ
Вперше опублiковане в збiрцi оповiдань Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923.
Вдруге окремим виданням, Харкiв, ДВУ, 1926. Втретє М. Хвильовий.
Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. СВИНЯ Вперше друковане в збiрцi
оповiдань Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 430 1923. Вдруге М. Хвильовий. Твори,
т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Совбарин скорочення з росiйського
вислову: советський барин (пан). Нарком скорочення вiд народний комiсар.
Совнаркомка на тодiшньому жаргонi радянськоï службовоï бюро
кратiï це означало закритий ресторан для вiдповiдальних працiвникiв
Ради народних комiсарiв i збiльшенi пайки харчiв. Спiвав московський
Пiрогов: У вокальному свiтi того часу були вiдо мi два брати Пирогови:
Александер i Григорiй. Можна припускати, що Хвильовий мав на увазi
Григорiя Пирогова, який був найпопулярнiший серед тогочасних росiйських
спiвакiв. Вiн був солiстом у Большому Теа трi 1910-1920 рр. КIМНАТА Ч.
2. Вперше опублiковане в журн. Шляхи мистецтва, ч. 1, Харкiв, 1922.
Вдруге в збiрцi оповiдань Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923. Втретє .
М. Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Мах Ернст (1838-
1916) австрiйський фiзик i фiлософ. Найважливi шi працi: Аналiза
вiдчувань (1885), Пiзнання i помилки (1905), Працi Маха обгрунтували
фiлософську теорiю пiзнання, що вiдома пiд назвою емпiрiокритицизму.
Проти цiєï фiлософськоï течiï гостро виступив В. Ле
нiн у книжцi Матерiялiзм i емпiрiокритицизм (1909). ЛЕГЕНДА Вперше
друковане в збiрцi оповiдань Синi етюди, Харкiв, ДВУ, 1923. Вдруге у
збiрцi Злочин, Харкiв, ДВУ, 1926. Втретє М. Хви льовий. Твори, т.
I (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Вчетверте М. Хвильо вий. Вибранi твори, т.
1, Харкiв, РУХ, 1932. Приймак так в украïнських колах звали
Примакова Вiталiя (1898- 1937). Був це вiйськовий бiльшовицький дiяч
украïнського походження. З юнацьких рокiв друг Юрiя Коцюбинського,
пiзнiше одружений з його сестрою Оксаною (померла 1920 року вiд
пологiв). Як i Юрiй Коцюбин ський, дев'ятнадцятирiчним хлопцем,
втягнений вихром революцiï 1917 431, року в бiльшовицький рух. У
Червонiй армiï, 1918-1920, очолив корпус Червоного козацтва, з яким
пройшов усi роки вiйни. Пiзнiше закiнчив вiйськову академiю й посiдав
високi команднi та дипломатичнi пости. Пiд час сталiнського терору,
пiсля арешту Ю. Коцюбинського, був також а- рештований, звинувачений в
приналежностi до украïнського-троцькiст- ського-нацiоналiстичного
бльоку i 1937 року розстрiляний. Буденний Будьонний Семен (1883-1973)
вiйськовий бiльшовиць кий дiяч, фельдфебель царськоï армiï, у
Червонiй армiï командир Пер шоï кiнноï армiï (1918-
1920). ЗА УЛОК Вперше друковане окремим виданням у бiблiотецi Гарт,
Харкiв, 1923. Вдруге у збiрцi оповiдань М. Хвильового Осiнь (Етюди), в-
во Червоний шлях, Харкiв, 1924. Втргетє М. Хвильовий. Творïг;
ТТ»Г»ГЕГ тюди), Харкiв, ДВУ, 1927. Раковський Християн старий
бiльшовик. Народився в Болгарiï (13. VIII. 1873 дата смерти не
вiдома). До революцiï жив i працював у Румунiï. За освiтою
лiкар. З 1917 року в Росiï, де брав активну участь у
революцiï. З 1919 по 1924 роки голова Ради Народних Комiсарiв УР-
СР. Пiд час середпартiйноï дискусiï став на бiк Л. Троцького.
За це був позбавлений становища в партiï, а згодом заарештований i
на процесi Правотроцькiстського бльоку в березнi 1938 року засуджений на
20 ро кiв ув'язнення. Дальша його доля невiдома. ЕЛЕГIЯ Вперше друковане
в альманасi Квартали, ч. 1, Харкiв, 1924. Вдруге — в збiрцi
оповiдань М. Хвильового Осiнь (Етюди), в-во Червоний шлях, Харкiв, 1924.
Втретє — М. Хвильовий. Твори, т. I (Етюди) Хар кiв, ДВУ,
1927. ДОРОГА I ЛАСТIВКА Вперше опублiковане в збiрцi Синi етюди, Харкiв,
ДВУ, 1923, Вдру- М. Хвильовий. Твори, т. 1 (Етюди), Харкiв, ДВУ, 1927.'
ПУДЕЛЬ Вперше друковане в журналi Червоний шлях, ч. 2, Харкiв, 1923.
Вдруге в збiрцi Осiнь (Етюди), Харкiв, в-во Червоний шлях', 1924. 432
Втретє окремим виданням, разом з оповiданням Лiлюлi, Харкiв,
Книгоспiлка, 1926. Вчетверте М. Хвильовий. Твори, т. I (Етюди), Хар кiв,
ДВУ, 1927. Вп'яте М. Хвильовий. Вибранi твори, т. I, Харкiв, РУХ, 1932.
Рiжа прогалина поля чи луки, що врiзується клином у лiс. ЛIЛЮЛI
Вперше опублiковане в журналi Червоний шлях, ч. 6-7, 1923. Вдру ге у
збiрцi оповiдань Осiнь (Етюди), в-во Червоний шлях, Харкiв, 1924.
Утретє у збiрцi оповiдань Пудель, Харкiв, в-во Книгоспiлка, 1926.
Учетверте М. Хвильовий. Твори, т. 1 (Етюди), ДВУ, 1927. Каесему
скорочення вiд Комунiстична спiлка молодi Украïни. Капебеу
скорочення вiд Комунiстична партiя (бiльшовикiв) У- краïни. Уесесер
народна вимова росiйськомовноï назви УССР Украин- ская Советская
Социалистическая Республика. Пролеткульт тут мова йде про клюб
пролетарськоï культури. Але цi клюби належали до органiзацiï,
що носила назву пролеткульту. Були це культурнi, лiтературно-мистецькi
гуртки-студiï,- органiзованi в Росiï 1917 року, спочатку при
Наркомосвiтi, а пiзнiше при Всеросiйськiй цен тральнiй радi професiйних
спiлок. З опануванням червоною армiєю шир ших теренiв нацiональних
республiк, пролеткульт поширював впливи i закладав там своï
осередки. В Украïнi пролеткульти постали наприкiнцi 1920 року.
Журнал Зори грядущего (1921-1922) був органом украïнсь кого
пролеткульту. Пролеткульти поставали з iнiцiятиви деклясованоï
мiщанськоï iнтелiгенцiï на базi фантастичноï теорiï
(А. Богданова, В. Плєтньова, частково й А. Луначарського)
лябораторним шляхом ство рити самостiйну духову культуру пролетарiяту
силами самого пролета- рiяту, вiдкидаючи цiлковито вiковi надбання
староï лiтератури й мистец тва. Ця аварґардистська
вульгаризацiя духовоï творчости швидко вияви ла своє безсилля
i десь 1922 року почала занепадати i незабаром зовсiм занепала. Ромен
Ролян (1866-1944) французький письменник, публiцист i вче ний. Автор
епопеï Жан-Крiстоф, романiв: Коля Бруньон, Очарована 433 душа та
багатьох сатиричних i героïчних драм. Драматична сатира Пi люлi
(1919), що мала гостре антивоєнне спрямування, написана була в
стилi лубочного (тандитного) народного видовища, в першi пореволюцiй- нi
роки в росiйському перекладi зазнала великоï популярности. В пролет-
культiвських клюбах ïï переробляли, пристосовували до
радянських об ставин, а iнколи на ïï сюжет писали власнi
пародiï. Цей вульгарний спо сiб пролеткультiвськоï дiяльности
i мав на увазi м. Хвильовий, пишучи новелю Лiлюлi. Прелiсть перекручене
росiйське слово прелесть, по-нашому краса, чарiвнiсть, принаднiсть. Такi
перекрученi росiйськi слова, схопленi в живiй дiйсностi, М. Хвильовий
вживає часто, щоб яскравiше пiдкресли ти мiзернiсть i обмеженiсть
своïх героïв-мiщан. Мiнестрелi спiвцi, музики при царських чи
князiвських дворах за середньовiччя. Дафнiï- i Хлоя Дафнiс i Хлое
грецький пасторальний роман, авторство якого приписують софiстовi
Лонґовi. Написаний у 3-му сто рiччi до Христа. Це розповiдь про
хлопця Дафнiса й дiвчину Хлою, яких покинули ïхнi батьки, й вони
виховувалися серед чабанiв. Кiнчається роз повiдь одружiнням
Дафнiса i Хлое. Роман Дафнiс i Хлое був дуже популярний у Европi в часи
Вiдро дження. Вiн також послужив матерiалом для Шекспiровоï
Зимовоï каз ки (1623) i для музичних творiв Равеля й Оффенбаха.
Боккачiо Джованнi (1313-1375) iталiйський письменник, автор вi
домоï книжки Декамерон. Амето твiр Боккачiо, написаний у ран ню
добу його творчости (1342). Огсiге гïе Ьаiаiiiе (франц.) плян бою,
бойовий порядок. Артемiвцi студенти Комунiстичного унiверситету iм.
Артема, за гальноосвiтньоï й полiтосвiтньоï школи для
пiдвищення знань ком сомольського й партiйного активу. Iснував у Харковi
в першiй половинi 20-их рокiв. Мануель (Емануель) Сведенборг (1688-1772)
шведський учений, письменник, теософ-мiстик. Мав великий вплив на
багатьох мистцiв i письменникiв свiту романтичного спрямування (мистець
У. Блейка, ан глiйський письменник С. Колрiдж, американський Р. У.
Емерсон, фран цузький О. Бальзак, шведський Ю. А. Стрiнберґ та
багато iнших). 434 АРАБЕСКИ Вперше опублiковано в М. Хвильовий. Твори,
т. 1 (Етюди), Хар кiв, ДВУ, 1927. Мартiнес Сiсрра ( Магiiпег Зiегга; 1881-
1947) видатний еспанський поет, новелiст, драматург, режисер i видавець.
Його п'єса Пiсня про ко лиску (1911) здобула свiтову славу й iшла
в усiх театрах Европи й Аме рики. Як режисер модерного театру вiн
активно виступив 1917 року. У Хвильового написано помилково Карейл.
Правильно Карлейль То- мас (Сагiуiе Тпотаï; 1795-1881) англiйський
публiцист та iсторик. У своєму великому творi Французька революцiя
(1837), визнавши iсто ричну зумовленiсть повалення абсолютизму, вiн
уперше в iсторичнiй на уцi розгорнув i мотивував концепцiю культу
героïв, що творять iсторiю. Редвидат правдоподiбно, редакцiйно-
видавничий вiддiл. Сливки русизм, по-украïнському сметанка, вершки,
в розумiннi найкращi, найповажнiшi. Заводь невеличка затока або закрут
рiчки з з уповiльненою течiєю, мiлке мiсце, затон. Кводлiбет (циой
IIЬеI що хочеш (лат.). Мандрагора пiвнiчна багаторiчна трав'яниста
рослина, використо вується в медицинi. Шеллi (Зпеïiеу) Персi
Бiш (1792-1822) англiйський поет i фiлософ. Жив у Iталiï. Молодим
(30 рокiв) утопився пiд час бурi на Середземному морi. Кайора легкий
плоскодонний човен. Верцадло дзеркало, люстро. Баклани водоплавнi птахи,
що живляться рибою, переважно чор ного кольору з металiчним вiдблиском.
435 Чайма вiтрило. Маловживане слово. Вжите чи не вперше було в
фальсифiкованiй думi про похiд князя-поганина (ЗОЮР, I, 176). Бiсер
дрiбне, рiзнокольорове скляне намисто. Взагалi визначення якогось
рiзнокольорового, грайливо-рухомого предмета. Зиб русизм. По-
украïнському бриж, дрiбнi тремтливi хвилi. РIПI8 кiнець. Квакери
вiд англiйського слова циакегï дрижачi, тремтячi. Хри стиянська
протестанська секта, заснована в Англiï 1650 року, пiд час ан
глiйськоï революцiï 17 сторiччя. Зазнавши переслiдування,
змушенi були в другiй половинi 17 сторiччя переселитися до
Пiвнiчноï Америки, де вони мирно живуть i досi. ЬiЬегит агЬiiгiит
ВIЛЬНИЙ вибiр. Капаблянка-i-ґранперра Хозе Рауль (1888-1942) чемпiон
свiту гри в шахи. Ретi Рiчард (1889-1929) представник модерноï гри
в шахи. Ретi перемiг Капаблянку в турнiрi 1924 року.