Бойове використання вертольотiв АН-64

Бойове використання протитанкових вертолiтних батальйонiв на
озброєннi яких складаються вертольоти АН-64, обумовило появу
новоï й особливоï проблеми в розподiлi вогню пiдроздiлiв
армiйськоï авiацiï. Розподiл вогню вертольотiв АН-64 може
здiйснюватися як органами керування армiйськоï авiацiï, так i
органами керування наземних вiйськ. Методи ведення вогню. ПТУР
“Хеллфайр” забезпечує вертольоту АН-64 здатнiсть
поразки крапкових цiлей. Вертолiт може здiйснювати пуск ракет
“Хеллфайр” двома способами: звичайним i залповим
Звичайний пуск — це пуск однiєï або декiлькох ракет по
одному лазерному кодi. Якщо виробляється пуск декiлькох ракет, то
оператор зброï (другий пiлот) вертольота зобов'язаний дотримувати
правила, вiдповiдно до якого пуск другоï ракети повинен вироблятися
тiльки через 10 з послу пуску першоï, тобто мiж пусками повинен
бути часовий iнтервал в 10 с. Цей метод ведення вогню може
застосовуватися як при автономних дiях вертольота, так i при
пiдсвiчуваннi мети зовнiшнiм джерелом
Залповий пуск може вироблятися у випадку, коли для пiдсвiчування цiлей
використовується кiлька приладiв цiлевказiвки, кожний з яких
працює на окремому лазерному кодi. Ракети запрограмованi так, що
можуть використовувати коди всiх приладiв цiлевказiвки. У цьому случав
ракети можуть пускатися одночасно в межах обмежень, властивому
вертольоту. Сполучення звичайного й залпового пускiв можна досягти
шляхом пуску вiдразу двох ракет, а через iнтервал в 10 з пуску ще двох
ракет
Бойовi можливостi ракети “Хеллфайр”. Ракета
“Хеллфайр” здатна захоплювати мети до пуску, пiсля пуску,
пiсля пуску з невеликим набором ракетою висоти й пiсля пуску зi значним
набором ракетою висоти
Захоплення мети до пуску ракети. Застосовується при наявностi
прямоï видимостi вiд голiвки самонаведення ракети до мети, що
дозволяє здiйснити захоплення пiдсвiченоï лазерним променем
мети i ïï супровiд до пуску ракети. Упiзнавання мети спочатку
виробляється розвiдувальним вертольотом або наземним лазерним
целеуказателем. Потiм цiлевказiвка передається вертольоту АН-64.
Пiсля того, як вертолiт АН-64 здiйснить пуск ракети, вiн знову
маскується, пiдсвiчування мети лазерним променем
здiйснюється вертольотом-розвiдником доти, поки ракета не вразить
ïï. Якщо немає можливостi використовувати для
цiєï мети вертолiт-розвiдник, АН-64 може здiйснювати
пiдсвiчування самостiйно пiд час знаходження ракети вполете.
Основною перевагою застосування способу захоплення мети до пуска| при
стрiлянинi ракетами “Хеллфайр” є те, що правильнiсть
вiрного коду пiдтверджується до пуску ракети. Крiм того, при
поразцi мети в умовах недостатньоï видимостi захоплення голiвкою
самонаведення ракети саме потрiбноï мети може пiдтверджуватися
також другим пiлотом — оператором зброï вертольота.
Iмовiрнiсть поразки мети у зв'язку зi збiльшенням кута пiкiрування на
неï ракети пiдвищується
Основним недолiком застосування способу захоплення мети до пуску ракети
є те, що опромiнення мети лазером повинне починатися до того, як
буде зроблений пуск ракети. У результатi цього час опромiнення мети
лазером збiльшується й затримка в пiдсвiчуваннi мети
виключається. Крiм того, у силу особливостей траєкторiï
польоту ракети вертолiт для забезпечення надiйностi поразки мети повинен
перебувати на великiй або середнiй висотi
Захоплення мети пiсля пуску — здатнiсть голiвки самонаведення
ракети здiйснювати захоплення мети по вiдбитому лазерному променi в
якiйсь крапцi простору пiсля того, як вертолiт зробить пуск ракети. Це
вимагає ретельноï взаємодiï мiж екiпажами
вертольота АН-64 i вертольота-розвiдника, що здiйснює лазерне
пiдсвiчування мети
Основна перевага способу захоплення мети пiсля пуску полягає в
тiм, що можливi затримки в пiдсвiчуваннi мети, у результатi чого
зменшується час безперервного пiдсвiчування, що у свою чергу веде
до пiдвищення живучостi екiпажiв вертольотiв ВIН-58. Кут пiкiрування
ракети “Хеллфайр” на мету при цьому збiльшується, що
веде до пiдвищення ймовiрностi поразки мети Недолiк застосування способу
захоплення мети пiсля пуску ракети полягає в тому, що пiд час
польоту вертольота на невеликiй висотi ракета пiсля пуску повинна
набирати висоту. У результатi вона може ввiйти в хмари й втратити цiлься
Захоплення мети пiсля пуску, з невеликим набором ракетою висоти
застосовується при наявностi невисокоï перешкоди або
мiсцевого предмета, що перебуває перед вертольотом АН-64. Пiсля
того, як ракета зiйшла з напрямних вертольота вона пiднiмається на
певну висоту й починає пошук вiдбитого вiд мети лучачи лазерного
пiдсвiчування. Коли система керування ракети захоплює лазерне
пiдсвiчування вона виводить ракету на мету й знищує ïï.
Захоплення мети пiсля пуску, зi значним набором ракетою висоти
застосовується, якщо перед вертольотом АН-64 перебуває
перешкода або будь-який предмет значноï висоти. Пiсля пуску ракета
дiє аналогiчно наведеному вище.
Способи ведення вогню. При веденнi вогню з вертольотiв АН-64 вогонь може
вестися двома особливими способами: автономного ведення вогню й ведення
вогню про дистанцiйну цiлевказiвку,
Спосiб автономного ведення вогню . Для даного способу характерним
є використання вертольотом АН-64 власноï системи виявлення
цiлей i цiлевказiвки. У цьому випадку вертолiт автономно виявляє
мета, подсвечивает ïï лазером i наносить ïй поразка. Всi
дiï при цьому здiйснюються в традицiйнiй послiдовностi:
розвiдувальноï вертолiт повiдомляє екiпаж вертольота АН-64
про виявлення ïм мети, пiсля чого вертолiт АН-64 знаходить мету,
здiйснює ïï захоплення й пуск по нiй ракети, а потiм
увесь час подсвечивает лазером цiль (здiйснює цiлевказiвка для
лазерноï системи самонаведення ракети доти, поки вона не буде
уражена.).
Спосiб ведення вогню з дистанцiйною цiлевказiвкою. При даному способi
застосовуються рiзнi види засобiв (повiтряноï й наземних)
цiлевказiвки. Розвiдувальний вертолiт або наземний лазерний
целеуказатель передає данi про виявлену мету екiпажу вертольота
АН-64. Даний вертолiт перебуває поза зоною поразки засобiв ПВО
супротивника в укриттi або поза вкриттям i робить пуск ракети. Пiсля
цього розвiдувальний вертолiт або наземний лазерний целеуказатель
здiйснює пiдсвiчування мети доти, поки вона не буде уражена
ракетою. Даний спосiб може застосовуватися у двох варiантах: прямоï
дистанцiйноï цiлевказiвки й непрямоï дистанцiйноï
цiлевказiвки
Пряма дистанцiйна цiлевказiвка застосовується при наявностi
прямоï геометричноï видимостi мiж ракетою
“Хеллфайр” i метою. Однак пiзнати цю мету екiпаж вертольота
АН-64 не в змозi. Дистанцiйний целеуказатель ( вертолiт-розвiдник або
наземний засiб) у цьому випадку здiйснює пряме пiдсвiчування
лазером мети для того, щоб ракета “Хеллфайр” могла знищити
дану мету, використовуючи ïï захоплення до або пiсля пуску
Непряма дистанцiйна цiлевказiвка застосовується, якщо при
одержаннi даних про мету вертолiт АН-64 перебуває в укритому вiд
спостереження супротивника положеннi. Екiпаж вертольота здiйснює
пуск ракети, що захоплює мету пiсля пуску, не виводячи вертолiт з
укриття. У результатi живучiсть вертольота iстотно пiдвищується
Розподiл вогню. Коли екiпаж вертольота АН-64 застосовує спосiб
автономного ведення вогню, його розподiл буде аналогiчним описаному
вище. Вертольоти АН-64 можуть використовуватися в рiзнiй бойовiй
обстановцi. При розподiлi вогню вони можуть застосовувати як спосiб
автономного ведення вогню, так i спосiб ведення вогню з дистанцiйною
цiлевказiвкою, а так само ïх сполучення
На схемi 4 приводиться приклад нанесення поразки супротивниковi, що
рухається в колонi, протитанковою вертолiтною ротою. При цьому
застосовується як спосiб автономного ведення вогню, так i спосiб
ведення вогню з дистанцiйною цiлевказiвкою. У даному прикладi один
розвiдувальний вертолiт i один вертолiт вогневоï пiдтримки з
кожного вертолiтного взводу (розвiдувальний вертолiт “А” з
вертольотом АН-64 I i розвiдувальний вертолiт “В” з
вертольотом АН-64 5) дiють спiльно, застосовуючи спосiб ведення вогню з
дистанцiйною цiлевказiвкою. Важкий вертолiтний взвод завдає
поразки цiлям, що перебувають у хвостi колони з переносом вогню до
ïï центра. Легкий вертолiтний взвод завдає поразки
цiлям, що перебувають у головi колони з переносом вогню також до
ïï центра. Вертольоти вогневоï пiдтримки 2, 3, 4
застосовують спосiб автономного ведення вогню
Схема 4
Умовнi позначки
—i Лазерна цiлевказiвка —i- Траєкторiя польоту ракети
“Хеллфайр”
На схемi 5 приводиться приклад нанесення поразки супротивниковi
протитанковою вертолiтною ротою iз застосуванням способу автономного
ведення вогню й ведення вогню про дистанцiйну цiлевказiвку при
знаходженнi вертольотiв рот на декiлькох позицiях. У даному прикладi
важкий взвод займає бойову позицiю, що забезпечує йому
можливiсть нанесення поразки супротивниковi, застосовуючи спосiб
автономного ведення вогню. Легкий вертолiтний взвод перебуває на
видаленнi вiд iнших вертольотiв вогневоï пiдтримки для того, щоб
його вертольоти являли собою менш уразливi цiлi. Важкий вертолiтний
взвод завдає поразки цiлям, застосовуючи спосiб автономного
ведення вогню, а легкий — спосiб ведення вогню з дистанцiйною
цiлевказiвкою
Схема 5. Розподiл вогню (варiант)
На схемi 6 приводиться приклад використання ротою вертольотiв АН-64
бортових i наземних засобiв цiлевказiвки. Вертолiтна рота
розмiщається при цьому на двох бойових позицiях i застосовує
спосiб автономного ведення вогню й ведення вогню з дистанцiйною
цiлевказiвкою. Спiльно дiють, застосовуючи спосiб ведення вогню з
дистанцiйною цiлевказiвкою, розвiдувальний вертолiт “А” i
вертолiт АН-64 1, наземний целеуказатель “З” i вертолiт АН-
64 3, розвiдувальний вертолiт В i вертолiт АН-64 5. Вертольоти АН-64 2 i
4 завдають поразки супротивниковi застосовуючи спосiб автономного
ведення вогню