Бойове застосування протитанкового вертолiтного батальйону
Армiйська авiацiя розглядається вiйськовими фахiвцями як засiб, щодозволяє збiльшити ударну мiць, ефективно протидiяти лiтакам i
вертольотам безпосередньоï авiацiйноï пiдтримки супротивника,
здiйснювати придушення його ПВО, пiдвищити мобiльнiсть частин i
з'єднань сухопутних вiйськ. Досвiд локальних воєн i
конфлiктiв наочно показує високу ефективнiсть вертольотiв
вогневоï пiдтримки збройних ПТУР по боротьбi з танками й iншими
броньованими цiлями. Так, в Арабо-iзраïльськiй вiйнi (1973 р.) одна
з танкових бригад Єгипту була обстрiляна вертольотами й втратила
близько 50 танкiв. В Ирако-Iранськiй вiйнi (1980 р.) у районi Керманшах
ескадрилья iракських Мi-25 повнiстю знищила танковий батальйон Iрану
[3,стор.108]. У Лiванi (1982 р.) iзраïльськими Кобрами знищено 40
танкiв, а при висуваннi для контратаки 47 отбр Сирiï вiд удару
авiацiï втратила 45 танкiв i втратила боєздатнiсть ще до
вступу в бiй [ 3, стор.109].
Успiхи у В'єтнамi, а потiм на Ближньому й Середньому Сходi сприяли
подальшому розвитку сiмейства вертольотiв, а також засобiв боротьби
сними.
У майбутнiх вiйськових конфлiктах успiх буде залежати вiд багатьох
факторiв. Велике значення в досягненнi цього успiху по поглядах
американського командування повиннi зiграти маневр, висока ударна й
вогнева мiць протитанкових вертолiтних батальйонiв [5, стор.3].
Важливу роль у забезпеченнi живучостi вiйськ i збереженнi
ïхньоï бойовоï моцi будуть грати сили й засоби ПВО, однак
у розпорядженнi загальновiйськового командира ïх буде обмежена
кiлькiсть i часта буде вiдчуватися недостача засобiв для прикриття всiх
важливих об'єктiв. Знання тактики дiй, можливостей, слабких i
сильних сторiн протитанкових вертолiтних пiдроздiлiв, дозволить не
тiльки iстотно знизити ïхню бойову ефективнiсть, але й домогтися
успiху на поле бою
Навiть просте вiдкриття вогню або погроза його ведення по атакуючому
вертольотi (лiтаку) викликає вiдповiдну реакцiю льотчика (екiпажа)
i змушує його робити маневр, що вiдводить, у результатi
знижується точнiсть нанесення його удару
1. Бойове застосування протитанкового вертолiтного батальйону в рамках
концепцiï Повiтряно-наземна операцiя.
Вертольоти вогневоï пiдтримки є наступальним засобом. Вони
забезпечують командирам можливiсть швидкого зосередження вогневоï
моцi на вибраному напрямку, що веде до дезорганiзацiï бойових
порядкiв вiйськ супротивника. Протитанковi вертолiтнi батальйони здатнi
вести бойовi дiï самостiйно або у взаємодiï з iншими
частинами (пiдроздiлами) загальновiйськового з'єднання
Протитанковi вертолiтнi батальйони можуть наносити удари по вiйськах
супротивника на будь-якiй дiлянцi району бойових дiй. Це необхiдно для
того, щоб позбавити супротивника можливостi зосереджувати вогневу мiць
або здiйснювати маневр за своïм вибором. Швидкiсть, з якоï
вертольоти вогневоï пiдтримки здатнi здiйснювати маневр у районi
бойових дiй, дозволяє командирам наземних вiйськ знищувати мети,
завдати поразки яким iншими засобами вони не всостоянии.
Мобiльнiсть i гнучкiсть у застосуваннi вертольотiв вогневоï
пiдтримки розширюють можливiсть командирiв всiх ступенiв по нанесенню
ударiв по супротивнику на будь-якiй дiлянцi поля бою. Вертольоти
вогневоï пiдтримки так само, як i танки й пiхота, можуть
використовувати захиснi властивостi мiсцевостi в iнтересах забезпечення
живучостi, однак мобiльнiсть вертольотiв при цьому не знижується.
Хоча вертолiтнi пiдроздiли й не призначенi для захоплення й утримання
дiлянок мiсцевостi, протитанковi вертолiтнi батальйони протягом
нетривалого часу можуть контролювати мiсцевiсть. Вони можуть також
забезпечити наземним вiйськам можливiсть попередити супротивника в
здiйсненнi маневру й нанести йому поразка з найбiльш уразливих для нього
напрямкiв
В iнтересах забезпечення живучостi й досягнення успiху на сучасному полi
бою протитанковi вертолiтнi батальйони будуть вести бойовi дiï
узгоджено й у тiснiй взаємодiï з iншими частинами й
пiдроздiлами загальновiйськового з'єднання. Уразливi сторони,
властивi вертольотам, можуть компенсуватися сильними сторонами танкових
i пiхотних частин (пiдроздiлiв) i навпаки.[5, стор. 9]
Вертольоти вогневоï пiдтримки не повиннi застосовуватися длянанесення ударiв по цiлям, поразка яких бiльш ефективно можна здiйснити
iншими засобами [4, стор. 15].
Надходження на озброєння протитанкових вертолiтних батальйонiв
вертольотiв АН-64 забезпечує командировi батальйону можливостi
ведення бойових дiй у будь-який час доби. Це, однак, ускладнює
здiйснення керування батальйоном, тому що можливостi штабу батальйону по
забезпеченню цiлодобовоï роботи ЦУБД при одночасному розгортаннi
ПКП i ТПУ обмеженi кiлькiстю особового складу Протитанкова вертолiтна
рота ефективно вести бойовi дiï протягом доби не може . Для ведення
цiлодобових бойових дiй потрiбно задiяти всi наявнi в розпорядженнi
командира батальйону сили й засоби
Одним з варiантiв може бути видiлення однiєï
протитанковоï вертолiтноï роти для ведення бою вночi. У цьому
випадку в командира буде в наявностi спецiально видiлена добре
пiдготовлена рота. Особовий склад цiєï роти повинен буде
пройти додаткову пiдготовку по способах стрiлянини вночi й застосування
приладiв нiчного бачення. Iншi протитанковi вертолiтнi роти батальйону
будуть вiдповiдати за ведення бойових дiй удень. Це, однак, не
звiльняє данi роти вiд залучення ïх до ведення бойових дiй
також i вночi.
Iншим варiантом є пiдготовка до ведення бойових дiй уночi всiх
трьох протитанкових вертолiтних рот. Це забезпечило б командировi бiльшу
гнучкiсть у використаннi пiдроздiлiв батальйону. У цьому випадку кожний
екiпаж буде перебувати на чергуваннi протягом 12 ч., а його максимальний
налiт при цьому не повинен перевищувати 5 годин (при використаннi
приладiв нiчного бачення — протягом 4 ч.).
Протитанковi вертолiтнi батальйони можуть входити в штатний склад
бригади, надаватися або оперативно пiдкорятися iншiй бригадi
армiйськоï авiацiï або бригадi наземних вiйськ. При формуваннi
тактичних груп протитанковi вертолiтнi батальйони можуть передавати один
одному пiдроздiлу протитанкових i розвiдувальних вертолетов. при веденнi
бойових дiй в особливих умовах протитанковим вертолiтним батальйонам
можуть надаватися або передаватися в ïхнє оперативне
пiдпорядкування бойовi пiдроздiли наземних вiйськ [5, стор. 20-22].
При рiшеннi вогневих завдань одним з компонентiв системи вогневоï
пiдтримки, як визначає польовий устав СВ Вогнева пiдтримка в
загальновiйськовому боï, є засоби розвiдки й цiлевказiвки.
Такими засобами є розвiдувальнi вертольоти. Екiпажi розвiдувальних
вертольотiв, що пройшли спецiальну пiдготовку можуть коректувати вогонь
артилерiï
Основним розвiдувальним вертольотом армiйськоï авiацiï
армiï США є ВIН-58 Кайова (ТТХ Додаток 1), оснащений
многодатчиковой апаратурою розвiдки й цiлевказiвки ММ. Вона
включає: телевiзiйну камеру, лазерний далекомiр-целеуказатель, Ик-
станцию переднього огляду, обчислювальний блок, вiдеоконтрольнi
пристроï льотчика-оператора
Перевагами протитанкового вертолiтного батальйону є швидкiсть,
мобiльнiсть i вогнева мiць вертольотiв вогневоï пiдтримки. Цi
вертольоти здатнi знищувати танки й iншi броньованi машини, виявленi
силами й засобами загальновiйськового з'єднання, наприклад
розвiдувальними пiдроздiлами, розвiдувальними вертольотами або бойовими
пiдроздiлами своïх наземних вiйськ. Вони знищують, придушують або
нейтралiзують i iншi системи зброï супротивника, якi являють
загрозу для ïхнiх дiй або дiй бойових частин (пiдроздiлiв) наземних
вiйськ
Основним завданням вертольотiв вогневоï пiдтримки є знищення
вiйськ супротивника. I хоча дiï вертольотiв вогневоï пiдтримки
вiдрiзняються значним рiзноманiттям, ïхнi екiпажi при нанесеннi
ударiв по наземним цiлям дотримуються певноï послiдовностi.
зокрема, при нанесеннi поразки супротивниковi екiпаж будь-якого
вертольота виконує наступнi дiï:
перемiщення у вичiкувальний район;
установлення взаємодiï з розвiдувальним вертольотом;
перемiщення на бойову позицiю й вибiр вогневоï позицiï;
одержання цiлевказiвки для знищення мети, що призначається йому
командиром, що перебуває на вертольотi, або командиром наземних
вiйськ;
виявлення мети i ïï знищення;
перемiщення на запасну вогневу позицiю й повторний обстрiл мети;
перемiщення на наступнi бойовi позицiï або на передовий пункт
поповнення запасiв боєприпасiв i палива або повернення у
вичiкувальний район. [5,стор.25]
Основними ветролетами вогневоï пiдтримки армiï США є АН-
1S Кобра ТОУ, АН-64А АПАЧ (Додаток 1) якi не тiльки мають потужне
озброєння, але й бiльший ступiнь збереження боєздатностi,
живучостi й можливостi повернення в лад. Високу ефективнiсть бойових
вертольотiв пiдтверджують результати моделювання бойових дiй захiдних
вiйськових експертiв, згiдно яким на кожний збитий вертолiт доводиться
шiсть-дев'ять уражених танкiв (при дальностi пуску ПТУР ТОУ 2000-2500
м.).
Поступивший на озброєння АН-64А має бiльше високi
характеристики озброєння й системи керування вогнем, що
дозволяє екiпажу успiшно виконувати завдання в складних
метеорологiчних умовах, а так само вночi. Апач має основне
озброєння ПТУР Хеллфайр, що забезпечує стрiлянину по
крапковим цiлям i имеющий лазернiй системi наведення. Iмовiрнiсть
поразки досягає 0,95. А дальнiсть поразки 8 км.
Стрiлецьке озброєння представлене одностовбурноï 30мм
автоматичною гарматою Хьюз Н230А-1 Чейн Ган, установленоï на турелi
пiд фюзеляжем, з дальнiстю стрiлянини осколково-фугасними снарядами до 3
км. (боєкомплект 1200 шт.). Крiм того на пiдвiсках можливе
розмiщення 70 мм некерованих авiацiйних ракет, що представляють погрозу
для легкобронированной технiки
Вертолiт розрахований на можливе продовження бойових дiй пiсля влучення
снарядiв калiбром 23мм, тобто ЗСУ 23-4 Шилка, а лопати при влученнi 12,7
мм або дрiбних осколкiв. Всi елементи динамiчноï системи —
несучi й кермовий гвинти, трансмiсiя й iн. — здатнi функцiонувати,
принаймнi, у плинi 20 мiнут пiсля влучення в них снарядiв, що
дозволяє екiпажу виконати бойове завдання й вернутися на базу.
Високий рiвень бойовоï живучостi вертольота досягається
шляхом бронювання кабiни, використання двох незалежних гiдросистем,
протектирования паливних бакiв, а також бронювання найбiльш важливих
систем i дiлянок планера
Вертолiт АН-64 Апач використовували в бойових умовах пiд час вiйни в
Iраку (1991 р.) у складi 12-й бойовоï авiацiйноï бригади, що
має 130 вертольотiв цього типу [2,стор.107], а так само при
проведеннi операцiï НАТО Вюгославии.
Для батальйону в ходi бойових дiй створюються основнi й запаснi райони
зосередження, вичiкувальнi райони, передовi пункти, основнi й запаснi
вогневi позицiï (Додаток 2).
Райони зосередження вибираються на видаленнi до 70 км. там де ïсти
можливiсть укрити або замаскувати вертольоти. На маршрутах пiдльоту до
переднього краю призначають вичiкувальнi райони. Ïх займають на
короткий час, поки виробляється доразведка цiлей i уточнюються
бойовi позицiï (вогневi рубежi). Передовi пункти призначаються на
видаленнi 20 — 25 км вiд переднього краю за розпорядженням
командира бригадноï (батальйонноï) тактичноï групи для
кожноï роти з метою поповнення боєприпасами й паливом
Вогневi рубежi визначаються на видаленнi 3-3- 8 км вiд об'єкта
удару. Займаються вони завчасно або в ходi бою з таким розрахунком, щоб
можна було раптово атакуватися
Передбачається, що iз засiдок вертольоти будуть наносити удари в
режимi висiння з пiдходом цiлей на граничну дальнiсть. В iнших випадках
атака може вироблятися при iнших режимах польоту
Бiй вертольоти, як правило, ведуть на малiй i гранично малiй висотi.
Швидкiсть i висота ïхнього польоту залежать вiд положення
супротивника, погодних умов i мiсцевостi. при висуваннi iз глибини й
маневрi в межах тилових районiв своïх вiйськ вони летять
горизонтально на висотi близько 15 м. У мiру наближення до тиловоï
границi дивiзiй першого ешелону переходять на режим польоту з огибанием
рельєфу мiсцевостi, що, як уважаю, утрудняє ïхнє
виявлення засобами радiолокацiйноï розвiдки. Над бойовими порядками
бригад першого ешелону й перед фронтом своïх вiйськ вертольоти
летять на висотi 3-5 м.
У складi вiйськ прикриття протитанковий вертолiтний батальйон веде
розвiдку супротивника, наносить по ньому удари, забезпечує
розгортання й маневр своïх сил. Якщо ж загальновiйськовi
з'єднання й частини атакують переднiй край, пiдроздiли батальйону
наносять удари по опорних пунктах, другим ешелонам i резервам,
вiдбивають контратаки, у першу чергу танкових пiдроздiлiв i частин
Коли оборона прорвана, батальйон наносить удари по отходящим вiйська
супротивника, висаджує тактичнi аеромобильние десанти,
улаштовує засiдки на шляхах вiдходу
Досвiд застосування армiйськоï авiацiï на навчаннях останнього
рокiв свiдчить, що протитанковий вертолiтний батальйон може здiйснювати
вогневий вплив на супротивника трьома основними способами: одночасно,
безупинно й поетапно. У першому випадку батальйон поротно
розгортається на призначених бойових позицiях, зосереджуючи
основнi зусилля на конкретнiй дiлянцi. При безперервному використаннi
пiдроздiлiв батальйону (принцип однiєï третини) одна рота
перебуває на бойовiй позицiï , виконуючи бойове завдання,
друга робить перелiт для нанесення вогневого удару, а третя на
передовому пунктi поповнює запаси боєприпасiв i палива. Цей
спосiб забезпечує безперервний вогневий вплив на супротивника
протягом тривалого часу. Якщо ж передбачається поетапний вогневий
вплив на супротивника, рота, що виконує бойове завдання,
пiдсилюється другий. Як тiльки одна з рот витратить
боєприпаси або паливо, неï виводять iз бою й замiняють
третьою ротою
Для забезпечення ефективноï поразки цiлей установлюється
порядок розподiлу вогню. Вiн, як правило, утримується в постiйно
дiючих iнструкцiях i включає наступнi правила: лiвофланговий
пiдроздiл вертольотiв вогневоï пiдтримки веде вогонь по цiлям, що
перебувають у лiвому секторi району бою. Крайнiй лiвий вертолiт веде
вогонь по крайнiй лiвiй метi, а потiм переносить його до центра;
правофланговий пiдроздiл вертольотiв вогневоï пiдтримки веде вогонь
по цiлям, що перебувають у правому секторi району бою. Крайнiй правий
вертолiт веде вогонь по крайнiй правiй метi, а потiм переносить його до
центра.[5, стр38].
У боï сили й засобу супротивника рiдко будуть зручними цiлями для
обстрiлу й поразки. Вони можуть швидко пересуватися й iти з-пiд ударiв i
будуть мати у своєму складi переважно движущиеся цiлi. Протидiя
веденню спостереження на поле бою й погана видимiсть пiдсилюють
негативний вплив на здатнiсть вертольотiв виявляти й знищувати такi
мети. Щоб пiдготувати екiпажi вертольотiв до дiй у такiй обстановцi бою.
Будуть використанi два способи визначення черговостi поразки мети:
- вибiр важливоï мети. Цей спосiб заснований на облiку типiв цiлей,
якi повиннi знищуватися на поле бою в першу чергу. Класифiкацiя цiлей
по важливостi для поразки вертольотами вогневоï пiдтримки
проводиться нижче. Вона може мiнятися залежно вiд поставленого
бойового завдання й обстановки
вибiр черговостi поразки. Черговiсть поразки цiлей ураховується
кожним екiпажем вертольота при веденнi имогня.
Черговiсть поразки мiстить у собi безпосереднi дiï, якi необхiднi
як для забезпечення живучостi вертольота, так i для рiшення бойового
завдання. Загальне правило полягає в тiм, що екiпаж вертольота в
першу чергу повинен вiдстежити й уразити найближчу вiд нього цiль, тому
що та у свою чергу може так само виявити вертолiт i нанести йому поразка
Класифiкацiя цiлей по важливостi
для вертольотiв вогневоï пiдтримки
1. Танки
2. Протитанковi засоби
3. Бронетранспортери й БМП
4. Зенiтна артилерiя й ЗУР
5. Штабнi машини
6. Вертольоти вогневоï пiдтримки (дивуються тiльки в тому випадку,
якщо являють собою загрозу для виконання бойового завдання)
7. Артилерiя
8. Вiйська поза вкриттями
Класифiкацiя цiлей по черговостi поразки
для вертольотiв вогневоï пiдтримки
1. Мети, якi являють безпосередню загрозу для того або iншого вертольота
2. Мети, якi являють безпосередню загрозу для сусiднiх вертольотiв 3.
Мети, якi являють безпосередню загрозу для наземних пiдроздiлiв
своïх вiйськ
3. Iншi мети вiдповiдно до ïх важливiстю
