Герой роману Дефо Дивне життя й дивнi пригоди Робинзона Крузо

Образ Робинзона Крузо має велике загальнолюдське значення. Цю його
сторону особливо вiдзначив Жан-Жак Руссо у своєму романi Эмиль,
або вихованнi (1762). Виявившись пiсля аварiï корабля на
незаселеному островi, Робинзона Крузо одноосiбно проходить багато стадiй
у становленнi людства як трудового спiвтовариства, навчається
землеробству, будiвництву, ремеслам, а згодом, коли на острiв прибувають
iспанцi, поступово пiднiмається до справедливих форм соцiального
гуртожитку. Однак Робинзона Крузо не вiдiрваний споконвiчно вiд
завоювань цивiлiзацiï. Коли спустiлий корабель (всi члени екiпажа,
крiм Р.К., загинули) прибивається до берега, вiн виносить iз його
все, що може придатися йому в подальшому життi, а пiсля деяких коливань
забирає й залишилися на кораблi деньги.
Робинзону Крузо передувала бiльша лiтература про подорожi. Внутрiшнiй
мир цього героя в помiтному ступенi визначався алегоричною книгою письменника-
пуританина Джона Беньяна Шлях прочанина (1678). Вiдмiннiсть Р.К. у тiм,
що релiгiйнiсть у ньому увесь час бореться з розсудливiстю. Роман Дефо
поклав початок лiтературному напрямку: добутку, iменованi робiнзонадами,
оповiдали про зiткнення iзольованоï людини або групи людей з досi
не скореноï природо. (Таємничий острiв Жуля Верна).
Безпосереднiм поштовхом до появи цiєï книги була описана в
журналiстицi того часу справжня iсторiя шотландського моряка Олександра
Селькирка, що посварився з капiтаном свого корабля й висадився на
незаселений острiв, що належить архiпелагу Хуан Фернандес у Тихому
океанi, де провiв чотири роки й чотири мiсяцi, поки не був пiдiбраний
англiйським кораблем пiд командою вiдомого мандрiвника Вудса Роджерса.
Ця людина вперше повiдомила у своïх опублiкованi згодом щоденниках
iсторiю Селькирка. Iснують вiдомостi про те, що iз Селькирком
зустрiчався й сам Дефо, у той час вiдомий журналiст
Великий успiх Робинзона Крузо спонукав Дефо швидко написати його другу
частину — Подальшi пригоди Робинзона Крузо (1719).
Робинзона Крузо заново вiдвiдує свiй острiв, де створює
зразкову колонiю, подорожує по iнших краïнах, у тому числi й
по Росiï. Пiд час цiєï подорожi вiн ледве не гине при
нападi на нього зграï вовкiв. Рiк по тому Дефо випускає
дидактичну книгу Серйознi мiркування протягом життя й дивних пригод
Р.К., з його баченням ангельського миру (1720). У цiй несподiванiй для
читачiв i погано зустрiнутiй книзi Дефо затверджував, що пригоди Р.К.
являють собою алегоричне зображення життя самого автора, якому довелося
зштовхнутися iз усякого роду несправедливiстю. Своïх ворогiв Дефо
порiвнює з найгiршим видом дикунiв i канiбалiв.