Полiтичне красномовство Цицерона (Про змову Катилины)

З мовлень, вимовлених Цицероном у посадi консула, найбiльшою
популярнiстю користуються чотири мовлення проти Катилини. Щоб згуртувати
всi стани на захист держави, скористався примарою анархiï. 63 м -
розкрив змову Луция Сергия Катилини. 8 листопада виступив перед римським
сенатом з мовленням проти нього, у якiй майже не втримувалося нiяких
доказiв обвинувачення, зате вона була шедевром ораторського мистецтва.
Починає своє обвинувачення серiєю патетичних
риторичних питань, якi далi доповнюються виразною анафорою, в оригiналi
начинающейся словом nihil.
емоцiйна напруга, ЩоНагнiтає перерахуванням, дозволяється
скорботним i виразним афоризмом: Об часи! Об вдачi!, за яким треба не
менш виразна антитеза. Дiєслiвнi форми, що коштують наприкiнцi
кожного колона, вдало пiдкреслюють ритмiчне членування антитези й
продовжують ритмiку перерахування, з'єднану iз градацiєю в
сполученнi з корекцiєю. Iронiя, спецiальна лексика жерцiв. Але
настiльки емоцiйний сплеск не опирається нi на один з реальних
доводiв, оскiльки нижче Ц переходить до iсторичних аналогiй про розправи
олiгархiв над демократичними вождями Iсторична аналогiя —
улюблений метод Ц, оскiльки егое iдеальне з перебуває в минулому.
Саме ж обвинувачення Катилине, що опирається на чисту емоцiю,
губиться в цiй обоймi iсторичних i правових доводiв. З мовлення,
вимовленоï консулом, чсно одне — Катилина мислив рiзанину й
пiдпали, А головним док-вом служить злочинний хар-р обвинувачуваного,
з'являється iнвектива. Iнший прийом — персонiфiкацiя,
уособлення Батькiвщини, Батькiвщини., у чиï вуста Ц вкладає
власнi страхи й побоювання, вимогу покинути мiсто. Доводить антитезу до
оксюморонного сполучення, створюючи iлюзiю всенародноï пiдтримки
власноï ворожнечi до Катилине й необхiдностi його вигнання. Сам
себе запитує, чому вимагає лише вигнання. Але фактичних
обвинувачень так i немає. Вони замiненi пророкуваннями,
порiвняннями, божiнням, метафорами й iншими стилiстичними красами
Катилина, людина охренернной нахабностi, так офигел вiд таких
обвинувачень, що втратив дарунок мовлення й зволiла злиняти з Рима по^-
швидкому. Пiсля вiд'ïзду супротивникiв Цицерон вiдчуває себе
набагато уверенней i починає апологiю власному дiянню. Пiсля таких
подвигiв сенат оголосив Цицерона батьком батькiвщини