Поняття здоров'я, його змiст i критерiï. Функцiональнi можливостi прояву здоровоï людини в рiзних сферах життєдiяльностi. Вплив умов навколишнього середовища на здоров'я

План:
1. Введення
2. Поняття здоров'я
3. Резерви органiзму
4. Поняття здорового способу життя
5. Рацiональне харчування людини
6. Вплив навколишнього середовища, спадковостi, бiоритмiв на здоров'я
людини
7. Оптимальний руховий режим
8. Загартовування
9. Фiзичне виховання
10. Особиста гiгiєна й режим дня
11. Висновок
12. Список використовуваноï лiтератури

1. Введення
Охорона власного здоров'я — це безпосереднiй обов'язок кожного,
вiн не вправi перекладати неï на навколишнiм. Адже нерiдко
буває й так, що людина неправильним способом життя, шкiдливими
звичками, гiподинамiєю, переïданням уже до 20-30 рокiв
доводить себе до катастрофiчного стану й лише тодi згадує про
медицину.
Як би зробленоï не була медицина, вона не може позбавити кожного
вiд всiх хвороб. Людина — сам творець свого здоров'я, за яке треба
боротися. З раннього вiку необхiдно вести активний спосiб життя,
гартуватися, займатися фiзкультурою й спортом, дотримувати правил
особистоï гiгiєни, — словом, домагатися розумними
шляхами справжньоï гармонiï здоров'я.
2. Поняття здоров'я
Здоров'я — це перша й найважливiша потреба людини, що
визначає здатнiсть його до працi й особистiостi, що
забезпечує гармонiйний розвиток. Воно є найважливiшою
передумовою до пiзнання навколишнього свiту, до самоствердження й щастя
людини. Активне довге життя — це важливий доданок людського
фактора.
Здоровий спосiб життя (ЗОЖ) — це спосiб життя, заснований на
принципах моральностi, рацiонально органiзований, активний, трудовий, що
гартує й, у той же час, що захищає вiд несприятливих впливiв
навколишнього середовища, що дозволяє до глибокоï старостi
зберiгати моральне, психiчне й фiзичне здоров'я.
По визначенню Всесвiтньоï органiзацiï охорони здоров'я (B03)
здоров'я цей стан фiзичного, духовного й соцiального благополуччя, а
не тiльки вiдсутнiсть хвороб i фiзичних дефектiв. Взагалi, можна
говорити про три види здоров'я: про здоров'я фiзичному, психiчному й
моральному (соцiальному) :
ћ  Физичеськое здоровье — ето естественное состояние
организма, обусловленное нормальним функционированием всех его органов и
систем. Если хорошо работают все органи и системи, то и весь организм
человека (система саморегулирующаяся) правильно функционирует и
развивается.
ћ  Психичеськое здоровье зависит от состояния головного мозга, оно
характеризуется уровнем и качеством мишления, развитием внимания и
памяти, степенью емоциональной устойчивости, развитием волевих качеств.
ћ  Нравственное здоровье определяется теми моральними принципами,
которие являются основой социальной жизни человека, т. е. жизни в
определенном человечеськом обществе. Отличительними признаками
нравственного здоровья человека являются, прежде всего, сознательное
отношение к труду, овладение сокровищами культури, активное неприятие
нравов и привичек, противоречащих нормальному образу жизни. Физичеськи и
психичеськи здоровий человек может бить нравственним уродом, если он
пренебрегает нормами морали. Поетому социальное здоровье считается
висшей мерой человечеського здоровья. Нравственно здоровим людям присущ
ряд общечеловечеських качеств, которие и делают их настоящими
гражданами.
Здоровий i духовно розвита людина щаслива — вiн вiдмiнно себе
почуває, одержує задоволення вiд своєï роботи,
прагне до самовдоськоналення, досягаючи нев'янучоï молодостi духу й
внутрiшньоï краси.
Цiлiснiсть людськоï особистостi проявляється, насамперед, у
взаємозв'язку й взаємодiï психiчних i фiзичних сил
органiзму. Гармонiя психофiзичних сил органiзму пiдвищує резерви
здоров'я, створює умови для творчого самовираження в рiзних
областях нашого життя. Активна й здорова людина надовго зберiгає
молодiсть, продовжуючи творчу дiяльнiсть, не дозволяючи душi
лiнуватися. Академiк Н. М. Амосов пропонує ввести новий
медичний термiн кiлькiсть здоров'я для позначення мiри резервiв
органiзму.
Ськажемо, у людини в спокiйному станi через легенi проходить 5-9 лiтрiв
повiтря в мiнуту. Деякi високотренированние спортсмени можуть довiльно
протягом 10-11 мiнут щохвилини пропуськати через своï легенi 150
лiтрiв повiтря, тобто з перевищенням норми в 30 разiв. Це i є
резерв органiзму.
Вiзьмемо серце. I його потужнiсть пiдрахувати. Є хвилиннi обсяги
серця: кiлькiсть кровi в лiтрах, що викидається в одну мiнуту.
Припустимо, що в спокоï воно дає 4 лiтри в мiнуту, при
найенергiйнiшiй фiзичнiй роботi — 20 лiтрiв. Виходить, резерв
дорiвнює 5 (20:4) .
Точно також є схованi резерви бруньок, печiнки. Виявляються вони
за допомогою рiзних навантажувальних проб. Здоров'я — це кiлькiсть
резервiв в органiзмi, це максимальна продуктивнiсть органiв при
збереженнi якiсних меж ïхньоï функцiï.
3. Резерви органiзму
Систему функцiональних резервiв органiзму можна розбити на пiдсистеми:
1. Бiохiмiчнi резерви (реакцiï обмiну) .
13. Фiзiологiчнi резерви (на рiвнi клiток, органiв, систем органiв) .
14. Психiчнi резерви.
Вiзьмемо, примiром, фiзiологiчнi резерви на клiтинному рiвнi бiгуна-
спринтера. Прекрасний результат у бiгу на 100 м-10 секунд. Його можуть
показати лише одиницi. А чи можна цей результат iстотно полiпшити?
Розрахунки показують, що можна, але не бiльше нiж на трохи десятi
секунди. Межа можливостей тут упирається в певну швидкiсть
поширення порушення по нервах i в мiнiмальний час, необхiдне для
ськорочення й розслаблення м'язiв.
4. Поняття здорового способу життя
Здоровий спосiб життя мiстить у собi наступнi основнi елементи: плiдна
праця, рацiональний режим працi й вiдпочинку, викорiнювання шкiдливих
звичок, оптимальний руховий режим, особисту гiгiєну,
загартовування, рацiональне харчування й т. п.
15) Плiдна праця — важливий елемент здорового способу життя. На
здоров'я людини впливають бiологiчнi й соцiальнi фактори, головним з
яких є праця.
16) Рацiональний режим працi й вiдпочинку — необхiдний елемент
здорового способу життя. При правильному й строго дотримуваному
режимi виробляється чiткий i необхiдний ритм функцiонування
органiзму, що створює оптимальнi умови для роботи й вiдпочинку
й тим самим сприяє змiцненню здоров'я, полiпшенню
працездатностi й пiдвищенню продуктивностi працi.
17) Наступною ланкою здорового способу життя є викорiнювання
шкiдливих звичок (палiння , алкоголь, наркотики) . Цi порушники
здоров'я є причиною багатьох захворювань, рiзко ськорочують
тривалiсть життя, знижують працездатнiсть, згубно вiдбиваються на
здоров'я пiдростаючого поколiння й на здоров'я майбутнiх дiтей.
А) Дуже багато з людей починають своє оздоровлення з вiдмови вiд
палiння, що вважається однiєï iз самих небезпечних
звичок сучасноï людини. Недарма медики вважають, що з палiнням
безпосередньо зв'язанi самi серйознi хвороби серця, посудин, легенiв.
Палiння не тiльки пiдточує здоров'я, але й забирає сили в
самому буквальному значеннi. Як установили радянськi фахiвцi, через 5-9
мiнут пiсля викурювання однiєï тiльки сигарети муськульна
сила знижується на 15%, спортсмени знають це по досвiду й тому, як
правило, не курять. Аж нiяк не стимулює палiння й розумову
дiяльнiсть. Навпаки, експеримент показав, що тiльки через палiння
знижується точнiсть виконання тесту, сприйняття навчального
матерiалу. Курець вдихає не всi шкiдливi речовини, що перебувають
у тютюновому димi, — бiля половини дiстається тим, хто
перебуває поруч iз ними. Не випадково, що в родинах курцiв дiти
хворiють на респiраторнi захворювання набагато частiше, нiж у родинах,
де нiхто не курить. Палiння є частою причиною виникнення пухлин
порожнини рота, гортанi, бронхiв i легенiв. Постiйне й тривале палiння
приводить до передчасного старiння. Порушення харчування тканин киснем,
спазм дрiбних посудин роблять характерноï зовнiшнiсть курця
(жовтуватий вiдтiнок бiлкiв око, шкiри, передчасне зiв'янення) , а змiна
слизуватих оболонок дихальних шляхiв впливає на його голос (втрата
дзвiнкостi, знижений тембр, хрипкiсть) .
Дiя нiкотину особливо небезпечно в певнi перiоди життя — юнiсть,
старечий вiк, коли навiть слабка збудлива дiя порушує нервову
регуляцiю. Особливо шкiдливий нiкотин вагiтним, тому що приводить до
народження слабких, з низькою вагою дiтей, i жiнкам, що годують, тому що
пiдвищує захворюванiсть i смертнiсть дiтей у першi роки життя.
Б) Наступне непросте завдання — подолання пияцтва й алкоголiзму.
Установлено, що алкоголiзм дiє руйнуюче на всi системи й органи
людини. У результатi систематичного споживання алкоголю
розвивається симтомокомплекс хворобливоï пристрастi до нього:
— втрата почуття мiри й контролю над кiлькiстю споживаного
алкоголю; — порушення дiяльностi центральноï й
периферичноï нервовоï системи (психози, неврити й т. п.) i
функцiй внутрiшнiх органiв.
Змiна психiки, що виникає навiть при епiзодичному прийомi алкоголю
(порушення, втрата стримуючих впливiв, пригнiченiсть i т. п.) ,
спричиняється частоту самогубств, чинених у станi сп'янiння.
Особливо шкiдливий вплив алкоголiзм робить на печiнку: при тривалому
систематичному зловживаннi алкоголем вiдбувається розвиток
алкогольного цирозу печiнки. Алкоголiзм — одна iз частих причин
захворювання пiдшлунковоï залози (панкреатиту, цукрового дiабету) .
Поряд зi змiнами, що зачiпають здоров'я питущого, зловживання спиртними
напоями завжди супроводжується й соцiальними наслiдками, що
приносять шкода як навколишнього хворого алкоголiзмом, так i суспiльству
в цiлому. Алкоголiзм, як жодне iнше захворювання, спричиняється
цiлий комплекс негативних соцiальних наслiдкiв, якi виходять далеко за
рамки охорони здоров'я й стосуються, у тiм або iншому ступенi, всiх
сторiн життя сучасного суспiльства. До наслiдкiв алкоголiзму варто
вiднести й погiршення показникiв здоров'я осiб, що зловживають спиртними
налитками й пов'язане з ним погiршення загальних показникiв здоров'я
населення. Алкоголiзм i пов'язанi з ним хвороби як причина смертi
уступають лише серцево-судинним захворюванням i раку.
5. Рацiональне харчування людини
Наступного ськладового здорового способу життя є рацiональне
харчування. Коли про ньнього мова йде, варто пам'ятатити про дв основнi
закони, порушення яких небезпечно для здоров'я.
Перший закон — рiвновага одержуваноï й витрачати^ся енергии,
що. Якщо органiзм одержує енергiï бiльше, нiж витрачає,
тобто якщо ми одержуємо ïжi бiльше, нiж це необхiдно для
нормального розвитку людини, для роботи й гарного самопочуття, —
ми повнiємо. Зараз бiльше третини нашоï краïни,
включаючи дiтей, має зайва вага. А причина одна — надлишкове
харчування, що в пiдсумку приводить до атероськлерозу, iшемiчнiй хворобi
серця, гiпертонiï, цукровому дiабету, цiлому ряду iнших недуг.
Другий закон — вiдповiднiсть хiмiчного ськладу рацiону
фiзiологiчним потребам органiзму в харчових речовинах. Харчування
повинне бути рiзноманiтним i забезпечувати потреби в бiлках, жирах,
вуглеводах, вiтамiнах, мiнеральних речовинах, харчових волокнах. Багато
хто iз цих речовин незамiннi, оськiльки не утворяться в органiзмi, а
надходять тiльки з ïжею. Вiдсутнiсть хоча б одного з них,
наприклад, вiтамiну З, приводить до захворювання, i навiть смертi.
Вiтамiни групи В ми одержуємо головним чином iз хлiбом з борошна
грубого млива, а джерелом вiтамiну А и iнших жирорастворимих вiтамiнiв
є молочна продукцiя, риб'ячий жир, печiнка.
Не кожний з нас знає, що потрiбно навчитися культури розумного
споживання, утримуватися вiд спокуси взяти ще шматочок смачного
продукту, що дає зайвi калорiï, або вносить дисбаланс. Адже
будь-яке вiдхилення вiд законiв рацiонального харчування приводить до
порушення здоров'я. Органiзм людини витрачає енергiю не тiльки в
перiод фiзичноï активностi (пiд час роботи, занять спортом i iн.) ,
але й у станi вiдносного спокою (пiд час сну, вiдпочинку лежачи) , коли
енергiя використовується для пiдтримки фiзiологiчних функцiй
органiзму збереження постiйноï температури тiла. Установлено, що в
здоровоï людини середнього вiку при нормальнiй масi тiла
витрачається 7 кiлокалорiй у годину на кожний кiлограм маси тiла.
Першим правилом у будь-якiй природнiй системi харчування повинне бути:
— Прийом ïжi тiльки при вiдчуттях голоду.
- Вiдмова вiд прийому ïжi при болях, розумовiй i фiзичному
нездужання, при лихоманцi й пiдвищенiй температурi тiла.
- Вiдмова вiд прийому ïжi безпосередньо перед сном, а також до й
пiсля серйозноï роботи, фiзичноï або розумовоï.
Дуже важливо мати вiльний час для засвоєння ïжi. Подання, що
фiзичнi вправи пiсля ïжi сприяють травленню, є грубою
помилкою.
Прийом ïжi повинен ськладатися зi змiшаних продуктiв, що є
джерелами бiлкiв, жирiв i вуглеводiв, вiтамiнiв i мiнеральних речовин.
Тiльки в цьому випадку вдається досягти збалансованого
спiввiдношення харчових речовин i незамiнних факторiв харчування,
забезпечити не тiльки високий рiвень переварювання й усмоктування
харчових речовин, але i ïхнє транспортування до тканин i
клiток, повне ïхнє засвоєння на рiвнi клiтки.
Рацiональне харчування забезпечує правильний рiст i формування
органiзму, сприяє збереженню здоров'я, високiй працездатностi й
продовженню життя.
Особам, що страждають хронiчними захворюваннями, потрiбно дотримувати
дiєти. 6. Вплив навколишнього середовища, спадковостi, бiоритмiв
на здоров'я людини
Немаловажне значення робить на здоров'я й стан навколишнього середовища.
Втручання людини в регулювання природних процесiв не завжди приносить
бажанi позитивнi результати. Порушення хоча б одного iз природних
компонентiв приводить у силу iснуючих мiж ними взаємозв'язкiв до
перебудови сформованоï структури природно-територiальних
компонентiв. Забруднення поверхнi суши, гiдросфери, атмосфери й
Свiтового океану, у свою чергу, позначається на станi здоров'я
людей, ефект озоновоï дiри впливає на утворення
злоякiсних пухлин, забруднення атмосфери на стан дихальних шляхiв, а
забруднення вод — на травлення, рiзко погiршує загальний
стан здоров'я людства, знижує тривалiсть життя. Однак, здоров'я,
отримане вiд природи, тiльки на 5% залежить вiд батькiв, а на 50% вiд
умов, нас навколишнiх.
Крiм цього, необхiдно враховувати ще об'єктивний фактор впливу на
здоров'я — спадковiсть. Це властивим всiм органiзмам властивiсть
повторювати в рядi поколiнь однаковi ознаки й особливостi розвитку,
здатнiсть передавати вiд одного поколiння до iншому матерiальнi
структури клiтки, що мiстять програми розвитку з них нових особин.
Впливають на наше здоров'я й бiологiчнi ритми. Однiєï з
найважливiших особливостей процесiв, що протiкають у живому органiзмi,
є ïхнiй ритмiчний характер.
У цей час установлено, що понад триста процесiв, що протiкають в
органiзмi людини, пiдлеглi добовому ритму.
7. Оптимальний руховий режим
Оптимальний руховий режим — найважливiша умова здорового способу
життя. Його основу становлять систематичнi заняття фiзичними вправами й
спортом, ефективно вирiшальнi завдання змiцнення здоров'я й розвитку
фiзичних здатностей молодi, збереження здоров'я й рухових навичок,
посилення профiлактики несприятливих вiкових змiн. При цьому фiзична
культура й спорт виступають як найважливiший засiб виховання.
Корисно ходити по сходам, не користуючись лiфтом. За твердженням
американських лiкарiв кожна сходинка дарує людинi 4 секунди життя.
70 сходiв спалюють 28 калорiй.
Основними якостями, що характеризують фiзичний розвиток людини, є
сила, швидкiсть, спритнiсть, гнучкiсть i витривалiсть. Удоськоналювання
кожного iз цих якостей сприяє й змiцненню здоров'я, але далеко не
однаковою мiрою. Можна стати дуже швидким, тренуючись у бiгу на короткi
дистанцiï. Нарештi, дуже непогано стати спритн i гнучким,
застосовуючи гiмнастичнi й акробатичнi вправи. Однак при всiм цьому не
вдається сформувати достатню стiйкiсть до хвороботворних впливiв.
8. Загартовування
Для ефективного оздоровлення й профiлактики хвороб необхiдно тренувати й
удоськоналювати в першу чергу сама коштовна якiсть — витривалiсть
у сполученнi iз загартовуванням i iншими компонентами здорового способу
життя, що забезпечить зростаючому органiзму надiйний щит проти багатьох
хвороб.
У Росiï загартовування здавна було масовим. Прикладом можуть
служити сiльськi лазнi з парними й снiжними ваннами. Однак у нашi днi
бiльшiсть людей нiчого не роблять для загартовування, як самих себе, так
i своïх дiтей. Бiльше того, багато батькiв з побоювання застудити
дитини вже з перших днiв мiсяцiв його життя починають займатися пасивним
захистом вiд застуди: вкутують його, закривають кватирки й т. д. Така
турбота про дiтей не створює умов для гарноï
адаптацiï до мiнливоï температури середовища. Навпроти, вона
сприяє ослабленню ïхнього здоров'я, що приводить до
виникнення простудних захворювань. Тому проблема пошуку й розробки
ефективних методiв загартовування залишається однiєï з
найважливiших. Але ж користь загартовування з раннього вiку доведена
величезним практичним досвiдом i опирається на солiдне наукове
обґрунтування.
Широко вiдомi рiзнi способи загартовування — вiд повiтряних ванн
до обливання холодною водою. Кориснiсть цих процедур не викликає
сумнiвiв. З незапам'ятних часiв вiдомо, що ходьба босонiж —
чудовий засiб, що гартує. Зимове плавання — вища форма
загартовування. Щоб ïï досягти, людина повинен пройти всi
щаблi загартовування.
Ефективнiсть загартовування зростає при використаннi спецiальних
температурних впливiв i процедур. Основнi принципи ïхнього
правильного застосування повиннi знати все: систематичнiсть i
послiдовнiсть; облiк iндивiдуальних особливостей, стану здоров'я й
емоцiйнi реакцiï на процедуру.
Ще одним дiючим засобом, що гартує, може й повинен бути до й пiсля
занять фiзичними вправами контрастний душ. Контрастнi душi тренують судинний^-судинний-нервово-
судинний апарат шкiри й пiдшкiрноï клiтковини, удоськоналюючи
фiзичну терморегуляцiю, роблять стимулюючий вплив i на центральнi
нервовi механiзми. Досвiд показує високу що гартує й
оздоровчу цiннiсть контрастного душу, як для дорослих, так i для дiтей.
Добре дiє вiн i як стимулятор нервовоï системи, знiмаючи
стомлення й пiдвищуючи працездатнiсть.
Загартовування — потужний оздоровчий засiб. Воно дозволяє
уникнути багатьох хвороб, продовжити життя на довгi роки, зберегти
високу працездатнiсть. Загартовування робить загальзмiцнювальна дiя на
органiзм, пiдвищує тонус нервовоï системи, полiпшує
кровообiг, нормалiзує обмiн речовин.
9. Фiзичне виховання
Спосiб досягнення гармонiï чоловiк один — систематичне
виконання фiзичних вправ. Крiм того, експериментально доведено, що
регулярнi заняття фiзкультурою, якi рацiонально входять у режим працi й
вiдпочинку, сприяють не тiльки змiцненню здоров'я, але й iстотно
пiдвищують ефективнiсть виробничоï дiяльностi. Однак не всi руховi
дiï, виконуванi в побутi й процесi роботи, є фiзичними
вправами. Ними можуть бути тiльки руху, пiдбираються спецiально для
впливу на рiзнi органи й системи, розвитку фiзичних якостей,
корекцiï дефектiв статури.
Фiзичнi вправи зроблять позитивний вплив, якщо при заняттях будуть
дотримуватися певнi правила. Необхiдно стежити за станом здоров'я
— це потрiбно для того, щоб не заподiяти собi шкоди, займаючись
фiзичними вправами. Якщо є порушення з боку серцево-судинноï
системи, вправи, що вимагають iстотноï напруги, можуть привести до
погiршення дiяльностi серця.
При захворюваннi органiв подиху рекомендують лише загальрозвиваючу
гiмнастику. Не можна робити фiзичнi вправи при вираженому серцебиттi,
запамороченнi, головного болю й iн.
Не слiд займатися вiдразу пiсля хвороби. Потрiбно витримати певний
перiод, щоб функцiï органiзму вiдновилися, — тiльки тодi
фiзкультура принесе користь.
При виконаннi фiзичних вправ органiзм людини реагує на задане
навантаження вiдповiдними реакцiями. Активiзується дiяльнiсть всiх
органiв i систем, у результатi чого витрачаються енергетичнi ресурси,
пiдвищується рухливiсть нервових процесiв, змiцнюють м'язова й зв'язкова-кiстково-
зв'язкова системи. Таким чином, полiпшується фiзична
пiдготовленiсть що займаються й у результатi цього досягається
такий стан органiзму, коли навантаження переносяться легко, а колишнi
ранiше недоступними результати в рiзних видах фiзичних вправ стають
нормою. У вас завжди гарне самопочуття, бажання займатися, пiдняте
настрiй i гарний сон. При правильних i регулярних заняттях фiзичними
вправами тренованiсть полiпшується рiк у рiк, а ви будете в гарнiй
формi протягом тривалого часу.
Змiни фiзiологiчних функцiй викликаються й iншими факторами зовнiшнього
середовища й залежать вiд пори року, змiсту в продуктах харчування
вiтамiнiв i мiнеральних солей. Сукупнiсть всiх цих факторiв (подразникiв
рiзноï ефективностi) робить або стимулююче, або гнiтючий вплив на
самопочуття людини й протiкання життєво важливих процесiв у його
органiзмi. Природно, що людинi варто пристосовуватися до явищ природи й
ритму ïхнiх коливань. Психофiзичнi вправи й загартовування
органiзму допомагають людинi зменшити залежнiсть вiд метеоусловий i
перепадiв погоди, сприяють його гармонiйному єднанню iз природою.
Для нормального функцiонування мозку потрiбнi не тiльки кисень i
харчування, але й iнформацiя вiд органiв почуттiв. Особливо
стимулює психiку новизна вражень, що викликає позитивнi
емоцiï. Пiд впливом краси природи людина заспокоюється, а це
допомагає йому вiдволiктися вiд повсякденних дрiб'язкiв.
Урiвноважений, вiн здобуває здатнiсть дивитися навколо себе немов
крiзь збiльшувальне ськло. Образи, поспiх, нервознiсть, настiльки частi
в нашiм життi, розчиняються у великому спокоï природи i
ïï безкрайнiх просторiв.
Дуже важливо вiдзначити сприятливий стан повiтряного середовища при
м'язовiй дiяльностi, у тому числi й при заняттях фiзичними вправами,
тому що при цьому збiльшується легенева вентиляцiя, теплотворення
й т. д. У спортивнiй практицi санiтарно-гiгiєнiчнi дослiдження
повiтря дозволяють вчасно вжити необхiдних заходiв, що забезпечують
максимальнi умови для занимающихся фiзичною культурою й спортом.
Варто пам'ятати, що надходження в примiщення потрiбноï кiлькостi
чистого повiтря й видалення повiтря, забрудненого продуктами
життєдiяльностi важливо й необхiдно.
На основi постанов у результатi багаторiчного досвiду роботи в областi
спортивноï медицини чiтко визначенi основнi завдання гiгiєни
фiзичних вправ i спорту. Це вивчення й оздоровлення умов зовнiшнього
середовища, у яких вiдбуваються заняття фiзичною культурою й спортом, i
розробка гiгiєнiчних заходiв, що сприяють змiцненню здоров'я,
пiдвищенню працездатностi, витривалостi, росту спортивних досягнень. Як
ми вже вiдзначали ранiше, фiзичнi вправи впливають не изолированно на
який-небудь орган або систему, а на весь органiзм у цiлому. Однак
удоськоналювання функцiй рiзних його систем вiдбувається не
однаковою мiрою. Особливо виразними є змiни в м'язовiй системi.
Вони виражаються в збiльшеннi обсягу м'язiв, посиленнi обмiнних
процесiв, удоськоналюваннi функцiй дихального апарата. У тiснiй
взаємодiï з органами подиху вдоськоналюється й серцево-
судинна система. Заняття фiзичними вправами стимулює обмiн
речовин, збiльшується сила, рухливiсть i врiвноваженiсть нервових
процесiв. У зв'язку iз цим зростає гiгiєнiчне значення
фiзичних вправ, якщо вони проводяться на вiдкритому повiтрi. У цих
умовах пiдвищується ïх загальний оздоровчий ефект, вони
роблять дiю, що гартує, особливо, якщо заняття проводяться при
низьких температурах повiтря. При цьому полiпшуються такi показники
фiзичного розвитку, як екськурсiя грудноï клiтки, життєва
ємнiсть легенiв. При проведеннi занять в умовах холоду
вдоськоналюється теплорегуляционная функцiя, знижується
чутливiсть до холоду, зменшується можливiсть виникнення простудних
захворювань. Крiм сприятливого впливу холодного повiтря на здоров'ï
вiдзначається пiдвищення ефективностi тренувань, що
пояснюється великою iнтенсивнiстю й щiльнiстю занять фiзичними
вправами. Фiзичнi навантаження повиннi нормуватися з урахуванням вiкових
особливостей, метеорологiчних факторiв.
Говорячи про гiгiєну фiзичних вправ, не можна не згадати про
ранкову гiмнастику й роль фiзкультурноï паузи. Метою ранковоï
гiмнастики є приськорення переходу органiзму вiд сну до
пильнування, до майбутньоï роботи й надання загального оздоровчого
впливу. Гiмнастичнi вправи повиннi виконуватися в добре провiтрюванiй
кiмнатi, при вiдкритому вiкнi або кватирцi, а при можливостi — i
на вiдкритому повiтрi. Зарядку варто сполучити з повiтряною ванною.
Пiсля закiнчення гiмнастики кориснi обтирання або обливання тiла
прохолодною водою. Фiзкультурнi паузи проводять у школi й на
виробництвi, вони є однiєï з основних форм активного
вiдпочинку.
10. Особиста гiгiєна й режим дня
Важливий елемент здорового способу життя — особиста гiгiєна.
Вiн мiстить у собi рацiональний добовий режим, догляд за тiлом,
гiгiєну одягу й взуття. Особливе значення має й режим дня.
При правильному й строгому його дотриманнi виробляється чiткий
ритм функцiонування органiзму. А це, у свою чергу, створює
найкращi умови для роботи й вiдновлення.
Неоднаковi умови життя, працi й побуту, iндивiдуальнi розходження людей
не дозволяють рекомендувати один варiант добового режиму для всiх. Однак
його основнi положення повиннi дотримуватися всiма: виконання рiзних
видiв дiяльностi в строго певний час, правильне чергування роботи й
вiдпочинку, регулярне харчування. Особлива увага потрiбно придiляти сну
— основному й нiчим не замiнному виду вiдпочинку. Постiйне
недосипання небезпечно тим, що може викликати виснаження нервовоï
системи, ослаблення захисних сил органiзму, зниження працездатностi,
погiршення самопочуття.
Вивчення захворюваностi привело до висновку, що причиною переважноï
бiльшостi захворювань є рiзнi порушення режиму. Безладний прийом
ïжi до рiзного часу неминуче веде до шлунково-кишкових захворювань,
вiдхiд до сну в рiзний час — до безсоння й нервового виснаження,
порушення планомiрного розподiлу роботи й вiдпочинку знижує
працездатнiсть.
Режим має не тiльки оздоровче, але й виховне значення. Строге його
дотримання виховує такi якостi, як дисциплiнованiсть, акуратнiсть,
органiзованiсть, цiлеспрямованiсть. Режим дозволяє людинi
рацiонально використовувати щогодини, щохвилини свого часу, що значно
розширює можливiсть рiзнобiчного й змiстовного життя. Кожнiй
людинi варто виробити режим, виходячи з конкретних умов свого життя.
Важливо дотримувати наступного розпорядку дня: Вставати щодня в одне й
теж час, займатися регулярно ранковою гiмнастикою, є у встановленi
годинники, чергувати розумова праця з фiзичними вправами, дотримувати
правил особистоï гiгiєни, стежити за чистотою тiла, одягу,
взуття, працювати й спати в добре провiтрюваному примiщеннi, лягати
спати в те саме час!
11. Висновок
На сьогоднiшнiй день практично кожна людина, що живе в краïнах хоч
якого — або технiчного прогресу, має масу справ i
обов'язкiв. Порию йому бракує часу навiть на своï справи. У
результатi, з горою дрiб'язкових технiчних проблем людин просто
забуває головнi iстини й мети, заплутується. Забуває
про своє здоров'я. Вiн не спить по ночах, не ходить у походи, не
бiгає по ранках, ïздить на машинi (по вулицях з небезпечним
ськладом повiтря) , не ходить пiшки, ïсть iз книгою. А запитай у
нього: Що ж таке здоров'я? Так нiчого вiн вам на це не вiдповiсть.
Забуде вiн про це питання. А згадає вас (задавшего це питання)
тiльки де-небудь у кардио — або онкодиспансере. Але, швидше за
все, буде пiзно… I почне вiн розповiдати вам те ж саме, що було
викладено вище… Але от питання: чи потрiбнi йому тепер всi його
матерiальнi цiнностi? Напевно немає… Отож, давайте ще раз
продумаємо своï життєвi завдання й мети, видiливши тим
самим час для змiцнення свого здоров'я.

12. Список використаноï лiтератури 1. Золинов В. Ф. Фiзичне
виховання дорослоï людини. Л., 1984
2. Г. Л. Апанасенко. Здоровий спосiб життя. Л., 1988
3. Б. М. Липовецкий. Займайтеся спортом!!! М., 1985
4. Н. М. Амосов, Я. А. Бендет. Здоров'я людини М., 1984
5. Е. А. Пирогова. Навколишнє середовище й людина Мiнськ, 1989