Заповiдники
Заповiдники — зразки недоторканоï, дикоï природи —по праву називають природними лабораторiями. Вони особливо потрiбнi нам
зараз, коли ми повиннi зрозумiти напрямки змiн природного Середовища пiд
впливом дiяльностi людини й вiдшукати шляхи найбiльш дбайливого й
розумного використання ïï багатств
Такi зразки необхiдно було вдумливо й умiло вибирати. I мiсця для наших
заповiдникiв вiдшукували найбiльшi знавцi природи. Вони вiддали багато
рокiв життя справi створення заповiдникiв i вклали в нього свою любов до
справи. Заповiдники нашi прекраснi, i викликають замилування, у всякого
кому доводиться бувати там.
Виняткова роль заповiдникiв у збереженнi й вiдновленнi найрiдших тварин,
рослин , неповторних ландшафтiв i iн. заповiдникiв природи. Завдяки
дiяльностi заповiдникiв деякi рiдкi тварини стали промисловими, вони
дають нам зараз хутро, лiкарську сировину й iн. коштовну продукцiю
Багато Росiйських географiв, ботанiки особливо зоологи й охотоведи
пройшли важку, але гарну школу в заповiдниках. Чимало великих учених
нашоï краïни в плинi десятилiть були спiвробiтниками
заповiдникам, а деякi й донинi трудяться в цих природних лабораторiях. У
далечiнi вiд культурних центрiв i всякого комфорту, у дощ i хуртовину
або пiд полящим сонцем пустель, вони добувають той первинний науковий
матерьял, без якого неможливе рух уперед науковоï думки. Самi
яскравi й цiкавi дослiдження з екологiï звiрiв i птахiв, були
виконанi взаповедниках.
Опису заповiдникiв у переважнiй бiльшостi заснованi на роботах
спiвробiтникiв цих заповiдникiв
Для складання наукового прогнозу змiн природного середовища надалi,
оцiнки впливу рiзних форм людськоï дiяльностi на природнi комплекси
й вiдшукання методiв найбiльш рацiональноï експлуатацiï
природних ресурсiв виняткове значення здобувають заповiднi
територiï. I як еталони природних екосистем вони вимагають
комплексного дослiдження. Очевидна необхiднiсть мати еталони всiх
основних екосистем i, отже, удосконалювати й розширювати заповiдну
мережу
Це й визначило швидке збiльшення кiлькостi заповiдникiв в останнi роки.
За минулi 8 рокiв органiзовано 25 заповiдникiв i з'явилася нова для
нашоï краïни форма заповiдна — природнi(нацiональнi
парки).
Значення заповiдних територiй стало очевидним i в глобальному масштабi.
Нацiональних(провiнцiйних) паркiв i великих природних резервуарiв, за
списком ООН, було, 1035, з яких организованна за останнi кiлька рокiв.
Особливо швидкий рiст заповiдних територiй вiдбувався в краïнах, що
розвиваються
Головним чином на заповiдних територiях, у тому числi й у деяких наших
заповiдниках, були поставленi роботи з мiжнародноï бiологiчноï
програми. Досить примiтно, що один з висновкiв МБП прийнятий пiд час
обговорення пiдсумкiв роботи говорив, що постановка дослiджень будь-
якоï великоï екологiчноï проблеми сучасностi немислима
без аналiзу процесiв, що вiдбуваються на заповiдних територiях. Зокрема,
розробка методу керування процесами в антропогенних екосистемах (поля,
пасовища, искусств. лiсу та iн.) i вiдшукання прийомiв пiдвищення
ïхньоï бiологiчноï продуктивностi неможливi без пiзнання
законiв дiючих у природних, недоторканих в охоронюваних екосистемах. У
зв'язку iз цим нова програма ЮНЕСКО Людин i бiосфера надає
заповiдникам виняткове значення
Росiйськi заповiдники з першого моменту ïхнього створення
призначалися винятково для рiшення наукових i науково-технiчних завдань
краïни. У цьому специфiка й принципова вiдмiннiсть заповiдникiв вiд
iнших форм охоронюваних територiй як у нас, так i за рубежем
При органiзацiï мережi радянських заповiдникiв в основу були
положенни науковi принципи, що не втратили свого значення й у сьогодення
час
Сутнiсть заповiдникiв:
Обиранi пiд заповiдники територiï були в найменшому ступенi змiненiпiд впливом господарськоï дiяльностi людини
Природнi комплекси заповiдникiв включали рiдкi види тварин i рослин (або
рiдкi екосистеми)
Заповiдники служили зразками ландшафтно-географiчних зон Територiï
заповiдникiв були достатнi для забезпечення саморегуляцiï природних
процесiв, що вiдбуваються,
У першу чергу заповiдалися еталони тих ландшафтiв, яким загрожувала
небезпека зникнення
Не менш чудово й те, що радянськi й те, що Росiйськi заповiдники для
виконання свого завдання еталонирования природного ходу природних
процесiв завжди проводили безперервнi стацiонарнi дослiдження, для
забезпечення яких мали свiй постiйний штат наукових спiвробiтникiв
Передiсторiя утворення заповiдникiв Вроссии.
Розпад феодалiзму й розвиток капiталiзму в Росiï спричинили майже
нiчим необмежене, безладне й масове винищування лiсiв, звiрiв, птахiв i
риб. Закон про полювання 1892р. захищав лише права землевласникiв, але
був украй недосконалим з погляду охорони природи, зокрема звiрiв i
птахiв
Катастрофiчне зменшення чисельностi багатьох видiв тварин, так само як i
рiзке скорочення площi лiсiв, стало очевидним у Росiï до початку XX
столiття. Бобри, соболi, калани, лосi й багато iнших хутрових i
промислових звiрiв стали рiдкiстю. Усе менше й менше ставало
водоплавноï й особливо степовою дичини
У цей час заповiдникiв у Росiï не було, i вона помiтно вiдстала в
справi охорони природи вiд багатьох передових краïн Захiдноï
Європи й Америки
положення, ЩоСтворилося, викликало рух за охорону природа , необхiднiсть
якоï стала очевидноï для вчених, багатьох освiчених людей i
найбiльш прогресивних суспiльних людей i державних дiячiв. Наприкiнцi
минулого столiття В.В. Докучаєв одним з перших звернув увагу на
виняткову важливiсть вивчення заповiдних цiлинних степiв для практичних
цiлей ïх правильного використання
Так, в 1882 роцi з iнiцiативи мiсцевого самоврядування був органiзований
заповiдник у районi Кронцуой бухти й на пiвостровi Асачи на Камчатцi. В
1898 р. Ф. е. Фальцфейн створив приватний заповiдник на пiвднi
Украïни. Широкий рух по охоронi природи почалося в Росiï в 1905-
1906 гг. з iнiцiативи московського суспiльства випробувачiв природи
Росiйськi заповiдники зараз.
Основне завдання заповiдникiв полягає в найсуворiшiй охоронi
еталонiв дикоï природи вiдповiдноï зони й ландшафтiв для
порiвняння й аналiзу тих змiн, якi вносить у природу людин. Необхiдно
пам'ятати, що заощадження всiх видiв тварин i рослин , що живуть на
землi, має важливе наукове й практичне значення. Це той
дорогоцiнний генетичний фонд, що може виявитися вкрай необхiдним людству
Оберiгаючи лiсовi масиви, що мають водоохоронне, почвозащитное або
клiматичне значення, вiдновлюючи й збiльшуючи чисельнiсть коштовних
звiрiв i птахiв, а так само охороняючи мiсця линьки й зимiвлi
водоплавних птахiв i нерестовища риб, заповiдники виконують бiльшого
народногосподарського завдання
Заповiдники стали резервуарами рiдких тварин i рослин. Тiльки завдяки
заповiдникам удалося зберегти такi ендемичние й релiктовi рослини, як
фламiнго, бiла чапля, турач, зубр, кулан, плямистий олень, горал, бобр,
хохуля, калан, котик i багато iншi
Заповiдниками вже досягнутi значнi успiхи по вiдновленню чисельностi й
розширенню ареалу багатьох тварин , у недавнiм минулому, що стояли на
гранi повного знищення. У першi роки органiзацiï заповiдникiв,
ïхнього завдання й напрямок роботи часто визначалися як резерви
особливо коштовних тварин, охорона й вивчення яких були центральним
питанням. Так, Воронезький називався бобровим, Хоперский —
хохулевим, Брагинский — соболиним, Кандалашский — гагачим i
т.п. Пiзнiше вони всi стали комплексними
Нашi потреби ростуть, i вiд природи ми беремо усе бiльше й бiльше. Тому
необхiдно забезпечити заповнення природних ресурсiв за принципом
розширеного вiдтворення. У цьому головне завдання охорони природи
сьогоднi. У такий спосiб охорона природи з економiчноï точки зору
є керування природними ресурсами, що забезпечує ïх
розширене виробництво
