Центральний персонаж повести Толстого Холстомер
Об'єкт зображення в повiстi — табун коней, людям у нiйвiдведена другорядна роль. Табун — це метафора сучасного
суспiльного органiзму, i тому конi тут олюдненi, надiленi людськими
почуттями: жорстокiсть i жалiсть, веселощi й смуток, заздрiсть i
гордiсть, безтурботнiсть молодостi й похмура свiдомiсть своєï
старезноï старостi
Найбiльше олюднений головний персонаж Холстомер чий життєпис
займає майже всю повiсть. Товстоï прагне створити образ
живий, зримий, конкретний. Зовнiшнiсть X. описана докладно й докладно:
мерин був росту великого — не менш двох аршинiв i трьох вершкiв,
частиною вiн був вороно-пегий, але тепер воронi плями стали грязно-бурих
кольорiв вираження особи було строге-терпляче, глибокодумне й
страждальницьке. Вiн покалiчений побоями, страшно худий, у нього опухла
й гнiйна болячка й вовна сторчма. Але незважаючи на огидну старiсть
цiєï шкапи, знавець вiдразу дiзнавався, що це була у свiй час
чудовий кiнь. Глибоко уявний образ X. (вiн же Мужик Перший син Баби)
синонiм росiйського хлiбороба, створений письменником, що
затверджує релiгiйно-моральну фiлософiю буття У долi X. вiдбито
долю потоптаного, приниженого, поневоленого мужика, доля якого —
приниження, праця, приниження, праця. Я був пегий, —
повiдомляє про себе X., — я був мерин, i люди уявили собi
про мене, що я належав не Богу й собi, як це властиво всьому живому. I
тiльки тому, що вiн пегий, до нього ставляться як до речi, з якоï
роблять купчi угоди. Пежина — це знак, що наочно викриває
умовнiсть i порочнiсть розподiлу божого миру на окремi стани, шари,
касти, групи з рiзними правами й типом iснування. Пiсля случившегося з
X. дивного нещастя, що стало для нього рiшучим переворотом, вiн
усвiдомив жорстокiсть i безглуздiсть понять: мiй, моя, моє, якi
говорять про рiзнi речi, сутi, предмети, навiть про землю, про людей i
про коней. Драматична iсторiя одного коня, складена письменником,
— апофеоз конягам, чиï божi життя були вiдданi працi,
покiрному служiнню людям. Навiть пiсля смертi вони продовжували служити
добру, беручи участь у вiчному круговоротi життя
Образу X. протипоставлено вiдчайдушного, безтурботного, веселого гусара
Серпуховский, що перетворився в нiкчемного пана-паразита, що жив за
рахунок роботяг, таких, як X. Товстоï використав наïвними,
вiдстороненими, незамутненими упередженнями й помилковими постулатами
свiдомiсть X., щоб оголити абсурднiсть i протиприроднiсть соцiального
порядку, що визнає право власностi, насильство, сваволя, гноблення


