Короткий сюжет роману Брэдбери 451њ по Фаренгейтовi

Содержание

Америка щодо недалекого майбутнього, який вона бачилася авторовi на початку п'ятидесятих рокiв, коли й писався цей роман-антиутопия. Тридцятирiчний Гай Монтэг — пожежник. Втiм, у цi новiтнi часи пожежнi команди не борються з вогнем. Зовсiм навiть навпаки. Ïхнє завдання вiдшукувати книги й вiддавати вогню ïх, а також удома тих, хто насмiлився тримати в них таку крамолу. От уже десять рокiв Монтэг справно виконує своï обов'язки, не замислюючись про змiст i причини такого книгоненавистничества.
Зустрiч iз юноï й романтичной Клариссой Маклеланд вибиває героя з колiï звичного iснування. Уперше за довгi роки Монтэг розумiє, що людське спiлкування є щось бiльше, нiж обмiн заученими реплiками. Кларисса рiзко видiляється з маси своïх однолiткiв, божевiльних на швидкiснiй ïздi, спортi, примiтивних розвагах в Ауна-парках i нескiнченних телесерiалах. Вона любить природу, схильна до рефлексiй i явно самотня. Питання Кларисси: чиЩасливi ви? змушує Монтэга по-новому глянути на життя, що веде вiн — ас ïм i мiльйони американцiв
Незабаром вiн доходить висновку, що, звичайно ж, щасливим це бездумне iснування по iнерцiï назвати не можна. Вiн вiдчуває навколо порожнечу, вiдсутнiсть тепла, людяностi
Немов пiдтверджує його здогад про механiчний, роботизированном iснуваннi нещасний випадок з його дружиною Милдред. Вертаючись додому з роботи, Монтэг застає дружину без свiдомостi. Вона отруïлася снотворним — не в результатi розпачливого бажання розстатися з життям, але машинально ковтаючи таблетку за таблеткою. Втiм, все бистро встає на своï мiсця. По виклику Монтэга швидко приïжджає швидка, i технiки-медики оперативно проводять переливання кровi за допомогою новiтнiх апаратур, а потiм, одержавши покладенi п'ятдесят доларiв, вiддаляються на наступний виклик
Монтэг i Милдред одруженi вже давно, але ïхнiй шлюб перетворився в порожню фiкцiю. Дiтей у них немає — Милдред була проти. Кожний iснує сам по собi. Дружина з головою занурена в мир телесерiалiв i тепер iз захватом розповiдає про нову витiвку телевiзiйникiв — ïй надiслали сценарiй черговоï мильноï опери iз пропущеними рядками, якiсь повиннi заповнювати самi телеглядачi. Три стiни вiтальнi будинку Монтэгов виявляють собою величезнi телеекрани, i Милдред наполягає на тому, щоб вони витратилися й на встановлення четвертоï телестiни, — тодi iлюзiя спiлкування з телеперсонажами буде повноï
Скороминущi зустрiчi iз Кларисою приводять до того, що Монтэг з налагодженого автомата перетворюється в людину, що бентежить своïх пожежний^-пожежних-пожежнi-колег-пожежних недоречними запитаннями й реплiками, начебто того: Були адже часи, коли пожежники не спалювали будинку, але навпаки, гасили пожежi?
Пожежна команда вiдправляється на черговий виклик, i цього разу Монтэг випробовує потрясiння. Господарка будинку, викрита в зберiганнi забороненоï лiтератури, вiдмовляється покинути приречене житло й приймає смерть у вогнi разом зi своïми улюбленими книгами
Наступного дня Монтэг не може змусити себе пiти на роботу. Вiн почуває себе зовсiм хворим, але його скарги на здоров'я не знаходять вiдгуку в Милдред, незадоволеноï порушенням стереотипу. Крiм того, вона повiдомляє чоловiковi, що Кларисси Маклеланд немає в живих — кiлька днiв назад вона потрапила пiд автомобiль, i ïï батьки переïхали в iнше мiсце
У будинку Монтэга з'являється його начальник брандмейстер Битти.
Вiн зачув негарне й має намiр упорядкувати забарахливший механiзм Монтэга. Битти читає своєму пiдлеглому невелику лекцiю, у якiй утримуються принципи споживчого суспiльства, якими бачить ïх сам Брэдбери: …Двадцяте столiття. Темп прискорюється. Книги зменшуються в обсязi. Скорочене видання. Змiст. Екстракт. Не розмазувати. Скорiше до розв'язки!.. Добутку класикiв скорочуються до пятнадцатиминутной передачi. Потiм ще бiльше: один стовпчик тексту, яку можна пробiгти очами за двi хвилини, потiм ще: десять — двадцять рядкiв для енциклопедичного словника… З дитячоï прямо в коледж, а потiм назад у дитячу. Зрозумiло, таке вiдношення до друкованоï продукцiï — не цiль, але засiб, за допомогою якого створюється суспiльство манипулируемих людей, де особистостi немає мiсця
Ми все повиннi бути однаковими, — вселяє брандмейстер Монтэгу. — Не вiльними й рiвними вiд народження, як сказано в Конституцiï, а… просто однаковими. Нехай всi люди стануть схожi один на одного як двi краплi води, тодi все будуть щасливi, тому що не буде велетнiв, поруч iз якими iншi вiдчують свою незначнiсть.
Якщо прийняти таку модель суспiльства, то небезпека, що виходить вiд книг, стає самоочевидною: Книга — це заряджена рушниця в будинку в сусiда. Спалити ïï. Розрядити рушниця. Треба приборкати людський розум. Почiм знати, хто завтра стане мiшенню для начитаноï людини.
До Монтэга доходить змiст попередження Битти, але вiн зайшов уже занадто далеко. Вiн зберiгає в будинку книги, узятi ïм iз приреченого на спалення будинку. Вiн зiзнається в цьому Милдред i пропонує разом прочитати й обговорити ïх, але вiдгуку не знаходить
У пошуках однодумцiв Монтэг виходить на професора Фабера, давно вже взятого на замiтку пожежниками. Вiдринувши первiснi пiдозри, Фабер розумiє, що Монтэгу можна довiряти. Вiн дiлиться з ним своïми планами по поновленню друкарства, поки нехай у незначних дозах. Над Америкою нависла погроза вiйни — хоча краïна вже двiчi виходила переможницею в атомних конфлiктах, — i Фабер думає, що пiсля третього зiткнення американцi одумаються й, по необхiдностi забувши про телебачення, вiдчують потребу в книгах. На прощання Фабер дає Монтэгу мiнiатюрний приймач, що мiститься в юшцi. Це не тiльки забезпечує зв'язок мiж новими союзниками, але й дозволяє Фаберу одержувати iнформацiю про те, що дiється у свiтi пожежникiв, вивчати його й аналiзувати сильнi й слабкi сторони супротивника
Вiйськова погроза стає усе бiльше реальноï, по радiо й ТВ повiдомляють про мобiлiзацiï мiльйонiв. Але ще ранiше хмари згущаються над будинком Монтэга. Спроба зацiкавити дружину i ïï подруг книгами обертається скандалом. Монтэг вертається на службу, i команда вiдправляється на черговий виклик. До свого подиву, машина зупиняється перед його власним будинком. Битти повiдомляє йому, що Милдред не винесла й доповiла щодо книг куди потрiбно. Втiм, ïï донос ледве спiзнився: подруги виявили бiльше моторностi
За розпорядженням Битти Монтэг власноручно вiддає вогню й книги, i будинок. Але потiм Битти виявляє передавач, яким користувалися для зв'язку Фабер i Монтэг. Щоб уберегти свого товариша вiд неприємностей, Монтэг направляє шланг вогнемета на Битти. Потiм наступає черга двох iнших пожежникiв
Iз цього часу Монтэг стає особливо небезпечним злочинцем. Органiзоване суспiльство повiдомляє йому вiйну. Втiм, тодi ж починається й та сама бiльша вiйна , до якоï вже давно готувалися. Монтэгу вдається врятуватися вiд погонi. Принаймнi, на якийсь час вiд нього тепер вiдстануть: щоб переконати громадськiсть, що жоден злочинець не йде вiд покарання, переслiдувачi умерщвляют нi в чому не винного перехожого, якого угораздило виявитися на шляху страшного Механiчного Пса. Погоня транслювалася по телебаченню, i тепер всi добропоряднi громадяни можуть зiтхнути соблегчением.
Керуючись iнструкцiями Фабера, Монтэг iде з мiста й зустрiчається iз представниками дуже незвичайного спiвтовариства. Виявляється, у краïнi давно вже iснувало щось начебто духовноï опозицiï. Бачачи, як знищуються книги, деякi iнтелектуали знайшли спосiб створення перешкоди на шляху сучасного варварства. Вони стали заучувати напам'ять добутку, перетворюючись у живi книги. Хтось затвердив Державу Платона, хтось Подорожi Гулливера Свифта, в одному мiстi живе перший роздiл Уолдена Генрi Дэвида Торо, в iншому — друга, i так по всiй Америцi. Тисячi единомишенников роблять своя справа й чекають, коли ïхнi дорогоцiннi знання знову знадобляться суспiльству. Можливо, вони дочекаються свого. Краïна переживає чергове потрясiння, i над мiстом, що недавно покинув головний герой, виникають ворожi бомбардувальники. Вони скидають на нього свiй смертоносний вантаж i перетворюють у руïни це чудо технологiчноï думки XX сторiччя
С. Б. Белов
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi. Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ Видавництво ACT.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися