Переказ роману Хомо Фабер

Подiï розвертаються в 1957 р. Вальтер Фабер, п'ятдесятилiтнiй
iнженер, швейцарець по походженню, працює в ЮНЕСКО й
займається налагодженням виробничого встаткування в промислово
вiдсталих краïнах. По роботi йому доводиться часто подорожувати.
Вiн вилiтає з Нью-Йорка в Каракас, однак його лiтак через
неполадки в моторi змушений здiйснити аварiйну посадку в Мексицi, у
пустелi Тамаулипас.
За тi чотири днi, що Фабер проводить разом з iншими пасажирами в
розпеченiй пустелi, вiн зближається з нiмцем Гербертом Хенке, що
летить до свого брата, що керує тютюновою плантацiєю фiрми
Хенке-Бош, у Гватемалу. У розмовi зненацька з'ясовується, що
братом Герберта є не хто iнший, як Иоахим Хенке, близький друг
молодостi Вальтера Фабера, про яке вiн нiчого не чув уже бiля двадцяти
лiт
До другоï свiтовоï вiйни, у серединi тридцятих рокiв, Фабер
зустрiчався з дiвчиною по iменi Ганна. Ïх зв'язувало в тi роки
сильне почуття, вони були щасливi. Ганна завагiтнiла, але по особистих
мотивах i, деякою мiрою, через нестабiльнiсть полiтичноï
ситуацiï в Європi сказала Фаберу, що родити не буде. Друг
Фабера лiкар Иоахим повинен був зробити Ганне операцiю по перериванню
вагiтностi. Незабаром пiсля цього Ганна втекла з мерiï, де повинна
була зареєструвати свiй шлюб з Фабером. Фабер покинув Швейцарiю й
один виïхав по роботi в Багдад, у тривале вiдрядження. Вiдбулося це
в 1936 р. Надалi про долю Ганни йому нiчого не було вiдомо.
Герберт повiдомляє, що пiсля вiд'ïзду Фабера Иоахим женився
на Ганне й у них народилася дитина. Однак через кiлька рокiв вони
розвелися. Фабер робить деякi пiдрахунки й доходить висновку, що
народжений у них дитина не його. Фабер вирiшує приєднатися
до Герберту й вiдвiдати свого давнього друга Вгватемале.
Добравшись пiсля двотижневоï подорожi до плантацiï, Герберт i
Вальтер Фабер довiдаються, що за кiлька днiв до ïхнього
приïзду Иоахим повiсився. Вони вiддають його тiло землi, Фабер
ïде назад у Каракас, а Герберт залишається на плантацiï
й замiсть брата стає ïï керуючим. Завершивши
налагодження встаткування в Каракасi, перед вiдльотом на колоквiум у
Париж Фабер вертається в Нью-Йорк, де живе бiльшу частину часу й
де його чекає Айви, його коханка, досить нав'язлива замужня молода
особа, до якоï Фабер не харчує сильних почуттiв.
Переситившись за короткий строк ïï суспiльством, вiн
вирiшує змiнити своï плани й, всупереч звичаю, щоб скорiше
розстатися з Айви, виïжджає з Нью-Йорка на тиждень ранiше
намiченого строку й добирається до Європи не на лiтаку, а на
теплоходi
На бортi теплохода Фабер знайомить iз молоденькою рудоволосою дiвчиною.
Пiсля навчання в Єльськiм унiверситетi Сабет (або Элисабет —
так кличуть дiвчину) вертається до матерi в Афiни. Вона
планує добратися до Парижа, а потiм автостопом поïздити по
Європi й закiнчити своя подорож Вгреции.
На теплоходi Фабер i Сабет багато спiлкуються й, незважаючи на бiльшу
рiзницю у вiцi, мiж ними зароджується почуття прихильностi, що
пiзнiше переростає в любов. Фабер навiть пропонує Сабет
вийти за нього замiж, хоча колись не мислив зв'язати своє життя з
якою-небудь жiнкою. Сабет не приймає його речення всерйоз, i пiсля
прибуття теплохода в порт вони розстаються
У Парижi вони випадково зустрiчаються знову, вiдвiдують оперу, i Фабер
вирiшує супроводжувати Сабет у поïздцi по пiвднi Європи
й тим самим позбавити ïï вiд можливих неприємних
випадкiв, пов'язаних з подорожжю автостопом. Вони заïжджають у
Пизу, Флоренцiю, Сиену, Рим, Ассизи. Незважаючи на те що Сабет
тягає Фабера по всiх музеях i iсторичних визначних пам'ятках, до
яких вiн не мисливець, Вальтер Фабер щасливий. Йому вiдкрилося невiдоме
досi почуття. Тим часом час вiд часу в нього з'являються неприємнi
вiдчуття в областi шлунка. Спочатку це явище майже його не турбує
Фабер не в змозi пояснити собi, чому пiсля зустрiчi iз Сабет, дивлячись
на неï, вiн всi частiше починає згадувати Ганну, хоча
очевидноï зовнiшньоï подiбностi мiж ними не iснує. Сабет
же часто розповiдає Вальтеровi про свою матiр. З розмови, що
состоялись мiж ними наприкiнцi ïхньоï подорожi,
з'ясовується, що Ганна i є мати Элисабет Пипер (прiзвище
другого чоловiка Ганни). Вальтер поступово починає догадуватися,
що Сабет — його дочка, та дитина, який вiн не хотiв мати двадцять
рокiв назад.
Недалеко вiд Афiн, в останнiй день ïхньоï подорожi, Сабет, що
лежить на пiску в моря, поки Фабер плаває в п'ятдесяти метрах вiд
берега, жалить змiя. Вона встає, iде вперед i, падаючи з укосу,
ударяється головою об каменi. Коли Вальтер пiдбiгає до
Сабет, та вже лежить без свiдомостi. Вiн доносить ïï до шосе й
спочатку на вiзку, а потiм на вантажiвцi доставляє дiвчину в
лiкарню в Афiни. Там вiн зустрiчається з ледве пристарiлоï,
але як i ранiше прекрасноï й розумноï Ганной. Вона
запрошує його до себе в будинок, де живе одна з дочкою, i майже
всю нiч безперервно вони розповiдають один одному про тих двадцять
рокiв, що провели порiзно.
Наступного дня вони разом iдуть у лiкарню до Сабет, де них повiдомляють,
що зроблена вчасно iн'єкцiя сироватки принесла своï плоди й
життя дiвчини поза небезпекою. Потiм ïдуть до моря, щоб забрати
речi Вальтера, якi вiн залишив там напередоднi. Вальтер уже помишляет
про те, щоб знайти роботу в Грецiï й жити разом Сганной.
По дорозi назад вони купують квiти, вертаються в лiкарню, де ïм
повiдомляють, що ïхня дочка вмерла, але не вiд укусу змiï, а
вiд перелому пiдстави черепа, що вiдбувся в момент падiння на
кам'янистий схил i не був диагностирован. При вiрному дiагнозi
ïï неважко було б урятувати за допомогою хiрургiчного
втручання
Пiсля смертi дочки Фабер на якийсь час летить у Нью-Йорк, потiм у
Каракас, заïжджає на плантацiю до Герберту. За два мiсяцi, що
пройшли з ïхньоï останньоï зустрiчi, Герберт втратив
усякий iнтерес до життя, дуже змiнився як внутрiшньо, так i зовнi.
Пiсля вiдвiдування плантацiï вiн знову заïжджає в
Каракас, але не може приймати участi в установцi встаткування, оскiльки
через сильнi болi в шлунку змушений все це час пролежати вбольнице.
Проïздом з Каракаса в Лiсабон Фабер виявляється на Кубi. Його
захоплюють краса й вiдкрита вдача кубинцiв. У Дюссельдорфi вiн
вiдвiдує правлiння фiрми Хенке-Бош i хоче продемонструвати
ïï керiвництву знятий ïм фiльм про смертi Иоахима й станi
справ на плантацiï. Котушки з фiльмами ще не пiдписанi (ïх
багато, тому що вiн не розстається зi своєю камерою), i пiд
час показу йому раз у раз замiсть потрiбних фрагментiв пiд руку
попадаються плiвки iз Сабет, що викликають солодко-гiркi спогади
Добравшись до Афiн, Фабер iде в лiкарню на обстеження, де його залишають
до самоï операцiï. Вiн розумiє, що в нього рак шлунка,
але саме тепер йому, як нiколи колись, хочеться жити. Ганна зумiла
простити Вальтера за свою двiчi зiпсовану ïм життя. Вона регулярно
вiдвiдує його в лiкарнi. Ганна повiдомляє Вальтеровi, що
продала свою квартиру й збиралася покинути Грецiю назавжди, щоб пожити
рiк на островах, де життя дешевше. Однак у самий останнiй момент вона
зрозумiла, наскiльки безглузда ïï вiд'ïзд, i зiйшла з
теплохода. Живе вона в пансiонi, в iнститутi бiльше не працює,
оскiльки, коли збиралася ïхати, звiльнилася, а ïï
помiчник зайняв ïï мiсце й добровiльно не збирається
його залишати. Тепер вона працює гiдом в археологiчному
музеï, а також по Акрополi й Суниону.
Ганна увесь час запитує Вальтера, чому Иоахим повiсився,
розповiдає йому про своє життя з Иоахимом, про те, чому
ïхнiй шлюб розпався. Коли народилася ïï дочка, вона нiчим
не нагадувала Ганне Фабера, це була тiльки ïï дитина. Иоахима
вона любила саме тому, що вiн не був батьком ïï дитини. Ганна
переконана, що Сабет нiколи не з'явилася б на свiтло, якби вони з
Вальтером не розсталися. Пiсля вiд'ïзду Фабера в Багдад Ганна
зрозумiла, що хоче мати дитини одна, без батька. Коли дiвчинка пiдросла,
вiдносини мiж Ганной i Иоахимом стали ускладнюватися, тому що Ганна
вважала себе останньою iнстанцiєю у всiх питаннях, що стосуються
дiвчинки. Вiн усе бiльше мрiяв про загальну дитину, що повернув би йому
положення роздiлу сiмейства. Ганна збиралася разом з ним виïхати в
Канаду або Австралiю, але, будучи напiвєврейкою нiмецького
походження, не хотiла бiльше робити на свiтло дiтей. Вона зробила собi
операцiю стерилiзацiï. Це прискорило ïх розлучення
Розставшись iз Иоахимом, вона скиталась разом з дитиною по Європi,
працювала в рiзних мiсцях: у видавництвах, на радiо. Нiщо не здавалося
ïй важким, якщо мова йшла про дочку. Однак вона не розпестила
неï, для цього Ганна була занадто розумна
Ïй досить важко було вiдпустити Сабет одну подорожувати, нехай
усього лише на кiлька мiсяцiв. Вона завжди знала, що коли-небудь
ïï дочка все-таки покине рiдний будинок, але навiть не могла
передбачати, що в цiй подорожi Сабет зустрiнеться зi своïм батьком,
що все погубить Перед тим як Вальтера Фабера вiдвозять на операцiю, вона
зi слiзьми просить у нього прощення. Йому найбiльше на свiтi хочеться
жити, тому що iснування наповнилося для нього новим змiстом. НА ЖАЛЬ,
занадто пiзно. З операцiï йому вже не призначено повернутися
Е. В. Семина