Письменники Нiмеччини: Эрих Кестнер

Эрих блискуче вчився в школi. Школа розбудила в ньому бажання стати
вчителем. В 14 рокiв молодий Эрих вступив у вчительську семинари в
Дрездене. В унiверситетi вiн вивчав нiмецьку мову й лiтературу. Тут вiн
зважився на iншу професiю. Грошей було мало, незважаючи на допомогу
батькiв i стипендiю. Уже в 1925 роцi вiн писав статтю й вiршi для деяких
газет. На талановитого парубка звернули увагу. Вiн одержав мiсце
редактора в Лейпцизi, а пiзнiше Вберлине. Великий перелом його як
письменника вiдбувся в 1928 р. З'явилися кiлька томiв його вiршiв, а
також дитячi романи Эмиль i детективи (1928), Кнопка й Антон (1931), а
також 35-i травня (1931), Эмиль i три близнюки, Подвiйна Лотхен,
Маленький людина i багато iнших Пiсля захоплення влади Гiтлером 30
сiчня 1933 Кестнер приïхав зi Швейцарiï Вберлин. Багато
письменникiв утекли за кордон, вiн же хотiв залишитися Вгермании. Уже
за тиждень до спалення книжок iм'я Кестнера стояло в списку
неблагонадiйних авторiв Це було не випадково. Кестнер ненавидiв
вояччину, не роздiляв вороже вiдношення нових правителiв до
євреïв, вiн уважався переконаним демократом Вiн перебував
пiд наглядом, двiчi його заарештовували й вiн одержав заборону писатися
Пiсля 1945 р. Кестнер жив у Мюнхенi й працював там редактором
Новоï газети, а також видавцем молодiжного журналу Пiнгвiн. У
своïх статтях вiн боровся з фашистським минулим i виступав за
демократичну Германiю
Уже в 50-тi роки Кестнер присвятив себе лiтературнiй роботi. Так
з'явилися вiршi Серце не травень (1957), Маленька воля (1952), романи й
обробка класичноï молодiжноï лiтератури. До його нагород
належить премiя Бюхнера 1957 р. Эрих Кестнер умер 29 липня 1974 г.