Роль назви в трактуваннi iдеï повiстi Олександра Пушкiна Заметiль

О.С. Пушкiн — класик росiйськоï лiтератури — написав
багато захоплюючих творiв. Його перу належать i пять повiстей, авторство
яких було приписано Бєлкiну. До складу цих повiстей входить i
Заметiль. О. Пушкiн показав у творi, як iнодi доля людини може залежати
вiд випадку.
Заметiль виступає в повiстi головним героєм i дивним чином
змiнює життєвi шляхи iнших персонажiв: Марiï
Гаврилiвни, Володимира Миколайовича та офiцера-гусара Бурмiна.
Маша та Володимир палко кохають одне одного й наважуються на
таємне вiнчання, бо батьки нареченоï були проти шлюбу. У
призначений день Маша ïде до церкви, куди повинен приïхати й
Володимир. Але заметiль завадила здiйсненню намiченого: кiнь Володимира
заблукав у снiговiй круговертi. Випадково бiля церкви опинився Бурмiн,
якого всi присутнi в церквi сприйняли за нареченого. Молодих повiнчали.
Панночка, повернувшись до нареченого, зрозумiла, що ïï
повiнчали з iншим. Але було вже пiзно. Бурмiн втiк з мiсця пригоди.
Володимир, вважаючи, що Марiя Гаврилiвна не приïхала до церкви,
ïде в дiючу армiю, де зустрiчається зi смертю.
По закiнченнi вiйни 1812 року у рiднi маєтки повертаються офiцери.
Серед них i полковник Бурмiн. Маша i Бурмiн покохали один одного, але
вважають, що шлюб неможливий, бо вони вже повiнчанi, тiльки не знають, з
ким. Пiд час освiдчення Бурмiна все зясовується.
Отже, заметiль перешкодила здiйсненню намiрiв Машi та Володимира,
втрутилася в ïхнє життя: молодий офiцер змушений був пiти на
вiйну, панночку обвiнчала з iншим, офiцера Бурмiна наштовхнула на
легковажний крок, сприяла перетворенню героя на серйозну людину. Тому
заметiль можна важати одним з головних героïв твору. А назвавши так
повiсть, О.С. Пушкiн наче попереджає читача про те, що людська
доля може залежати вiд багатьох чинникiв.