Урок: Лiтература Просвiтництва. Й. В.Гете. Життєвий i творчий шлях
Мета: з'ясувати поняття “Просвiтництво” та провiднiiдеï цiєï епохи; розкрити ïх вiдлуння у творчостi
Свiфта, Дефо, Вольтера, Руссо, Шиллера; подати основнi подiï
життєвого i творчого шляху Гете; розвивати навички
дослiдницькоï роботи; виховувати iнтерес до постатей дiячiв
минулого.
Тип уроку: урокдослiдження.
Епiграф: Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився той помер.
Й.В.Гете
Хiд уроку
Пiдготовка до сприйняття навчального матерiалу.
Учитель. Ученi i соцiологи радять час вiд часу змiнювати обстановку.
Адже пiзнання нового завжди надає людинi сили, наснаги, бажання
жити i творити. Французький фiлософ Блез Паскаль писав:
“Найнестєрпнiший для людини спокiй, що не порушується
нi пристрастями, нi справами, нi розвагами, нi заняттями. Тодi вона
почуває свою нiкчемнiсть, занедбанiсть, недосконалiсть,
залежнiсть, безсилля, порожнечу. З глибини ïï душi одразу
виповзають безпросвiтна туга, печаль, гiркота, озлоблення,
вiдчай”. Ми з вами забудемо про спокiй i будемо пiзнавати як один
одного, так i нове в лiтературi (оголошується тема i мета уроку).
I якщо нам випало на долю говорити про епоху Просвiтництва, то
з'ясуємо перш за все значення цього слова.
Просвiтництво доба в iсторiï європейськоï культури XVII
ст., за якоï формувалися новi уявлення про свiт, людину,
суспiльство, про сенс життя тощо. Просвiтники несли людям свiтло
новоï iстини; з усiх цiнностей людини найбiльшою вважали розум.
Основною ознакою доби стала криза феодальноï системи i формування
буржуазних вiдносин. У 1688 1689 рр. вiдбулася буржуазна революцiя в
Англiï, у 1789 1794 роках Велика французька революцiя, в iнших
краïнах теж розпочалися процеси перебудови державних устроïв.
На арену полiтичноï боротьби вийшов народ. “Усе рухалося,
вирувало, було охоплено думкою”, писав про свою епоху Вольтер.
Робота учнiв у зошитах.
XVIII ст., це вiк моралi. В основу Просвiтництва було покладено науковi
знання i зроблено визначнi вiдкриття у фiзицi, хiмiï, математицi,
психологiï тощо, наука набула свiтського характеру;
основа iдеологiï вiра в перетворюючу i всепереможну силу людського
розуму й освiти;
iдея “природноï людини” одна з провiдних у
Просвiтництвi;
художня лiтература засiб пропаганди просвiтницьких iдей;
основнi художнi напрями просвiтницький
класицизм та реалiзм, сентименталiзм.
Важко сказати, хто з дiячiв XVIII ст. першим сказав, що “iдеï
правлять свiтом”, але всi вони хотiли “правити свiтом”
за допомогою iдеï.
У XVIII ст. надзвичайно поширеними були публiцистичнi жанри есе,
памфлети й трактати, тематика яких суттєво урiзноманiтнилася.
Бесiда за запитаннями.
Яка книга довершила переворот у духовному життi Європи?
Чи схвалювала церква дiяльнiсть просвiтникiв?
Яких представникiв цiєï доби ви знаєте?
Авторами яких книг є Д.Дефо, Дж.Свiфт? А що писав Р.Бернс?Завдання. Творчим групам для подальшоï роботи я пропоную
скористатися карткамиiнформаторами:
продемонструвати портрет i книгу даного письменника;
чiтко видати iнформацiю;
зачитати один афоризм на вибiр i висловити своï мiркування з
приводу величних думок великих людей.
Перша група. а)Вольтер-просвiтник.
Одним з тих, кому пощастить буквально втiлити просвiтницьке гасло
“iдеï правлять свiтом” й стати “володарем
думок” не лише десяткiв тисяч пересiчних читачiв, а й дiючих
монархiв та майбутнiх революцiонерiв, був молодий, вельми популярний при
дворi письменник на iм'я Франсуа Марi Аруе. Маючи не лише гострий розум,
талант сатирика, а й незалежну вдачу, вiн був двiчi ув'язнений до
Бастилiï i врештiрешт на три роки висланий до Англiï.
Залишивши Францiю придворним нахабою й дотепником, яскравим
представником доби рококо (вiд фр. госаiiiе мушля, завиток), Франсуа
Марi Аруе повернувся фiлософом, просвiтителем Вольтером.
Його доробок становить 90 томiв, у тому числi 52 п'єси, 27 з яких
трагедiï. Вiн стає активним учасником
“Енциклопедiï”. Центральне мiсце серед його
фiлософських повiстей посiдає “Кандiд, або Оптимiзм”.
Вольтер лишив своєрiднi свiдчення власноï причетностi до
украïнськоï теми: в “Iсторiï Карла XII” i в
“Iсторiï Росiйськоï iмперiï за Петра
Великого” є описи “краïни козакiв”, яка
“завжди прагнула до свободи”. Твори Вольтера читав
НечуйЛевицький, ознайомлювала з ними украïнського читача i Леся
Украïнка. Перекладали Валер'ян Пiдмогильний i Максим Рильський .
б)Вольтер. Величнi думки великих людей.
Оцiнюй людину бiльше за ïï запитаннями, нiж за ïï
вiдповiдями.
Людину створено для дiï. Не дiяти i не iснувати для людини одне й
те саме.
Нi на що не здатний той, хто здатний лише для себе.
Друга група
а)Денi Дiдро-просвiтник.
Глава та iдейний вождь енциклопедистiв, драматург, теоретик мистецтва,
просвiтительатеïст i фiлософматерiалiст це все вiн, Денi Дiдро,
який вiддав роботi над Енциклопедiєю всi своï духовнi сили i
матерiальнi засоби. Молодший сучасник Вольтера, Денi Дiдро пiддав
гострiй критицi монастирськi порядки i вiдтворив суспiльство у
зменшеному виглядi в повiстi “Черниця”. А у фiлософськiй
повiстi “Небiж Рамо” Дiдро створив образ людини
розумноï, талановитоï. Як письменникпросвiтник, вiн доходить
висновку, що iснуючi державнi i церковнi порядки суперечать високому
призначенню людини, бо принижують ïï. Дiдро вiрив, що варто
“просвiтити” людей, i вони не захочуть миритися з власним
приниженням у суспiльствi, навчаться вiдстоювати свою людську гiднiсть.
б)Дiдро. Великi думки великих людей.
Якщо ми хочемо, щоб фiлософи прогресували, доведемо народ до рiвня
фiлософiв.
Найщасливiша людина та, яка дарує щастя найбiльшiй кiлькостi
людей.
Попереднє знання того, що хочеш зробити, дає смiливiсть i
легкiсть.
Третя група.
а)Ж Ж. Руссо-просвiтник.
ЖанЖак Руссо видатний французький просвiтитель i фiлософ, педагог,
письменник. У своïх працях “Мiркування про походження i
причини нерiвностi мiж людьми”, “Про суспiльний договiр, або
Принципи полiтичного права”, “Листи з гори” вiн гостро
критикував феодальноабсолютистський лад, сваволю королiвськоï
влади, закликав до боротьби проти деспотизму. Педагогiчнi погляди Руссо
викладенi в романi “Емiль, або Про виховання”. Основним
завданням вважав виховання людини i громадянина. Лiтературну дiяльнiсть
Руссо розпочав у 30х рр. XVIII ст. вiршами. Написав кiлька комедiй i
мелодрам. Роман “Юлiя, або Нова Елоïза”, романтрактат
“Емiль, або Про виховання”, “Сповiдь” утвердили
у французькiй лiтературi напрям сентименталiзму. Iдеï Руссо
справили значний вплив i на передову суспiльнополiтичну та фiлософську
думку Росiï та Украïни. М.Радiщев, О.Пушкiн,
В.Бєлiнський, Л.Толстой та багато iнших дiячiв Росiï, а в
Украïнi Г.Сковорода, Я.Козельський, П.ГулакАртемовський,
Т.Шевченко, Л.Украïнка, I.Франко вивчали, критично осмислювали i
високо оцiнювали творчiсть Руссо.
а) Ф.Шиллер-просвiтник.
У добу Просвiтництва у лiтераторiв прокинувся надзвичайний iнтерес до
народу, його життя, традицiй i фольклору, який протиставлявся
аристократичнiй лiтературi. Стали популярними балади. Неперевершенi
майстри цього жанру нiмецькi письменники Шиллер i Гете.У своïх
баладах Шиллер торкається проблем, що актуальнi для будь-якоï
епохи: 1) невiдворотнiсть розплати за скоєний злочин; 2)
самовiдданiсть у дружбi i самозречення у коханнi; 3) цiннiсть людського
життя; 4) неприпустимiсть вип
робування долi.
Фрiдрiх Шиллер став також засновником жанру iсторичноï драми в
європейськiй лiтературi. Одна з найкращих драма
“Розбiйники”.
Вiн багато займався фiлософiєю. Письменник вважав, що головним
рушiєм для змiни свiту на краще є естетичне виховання
людини, тобто вдосконалення ïï почуття прекрасного.
“Краса мусить спрямувати людей на шлях iстини”, писав вiн.
Своï естетичнi погляди просвiтник виклав у працi
“Естетика”.
б) Ф.Шиллер. Великi думки великих людей.
Коли я ненавиджу, я нiби щось вiднiмаю у себе; коли ж я кохаю я
збагачуюся тим, що люблю.
Любов дарує назавжди, егоïзм дає лиш в борг.
Менi вiдомий один секрет, як уберегти людей вiд падiння, а саме треба
закрити своє серце для слабкостi.
Учитель. А про цього письменника (звернутися до портрета) К.Федiн
сказав: “Роль Гете в життi Нiмеччини XVIII початку XIX столiть
була величезною вiн виразив прагнення епохи i спiввiтчизникiв у художнiх
образах фiлософського узагальнення”. А Наполеон захоплено
вигукнув: “Ось це людина!” А ця людина прожила довге творче
життя, плiдно працюючи в лiтературi з юнацьких рокiв i до останньоï
земноï години, яка випала Йоганну Вольфгангу Гете в березнi 1832
року, коли поету було майже 83.
Одне з перших видань творiв Гете виявилося чи не найбiльшим у
Європi воно складалося з 60 томiв. Тут були вiршi, поеми, романи,
лiбрето, статтi, iсторичнi бiографiï, мемуари тощо. Пiзнiше
виходили ще десятки томiв щоденникiв, листування, художнiх перекладiв,
наукових праць Гете. Вiн став визнаним ученим у галузi природознавчих
наук, зокрема оптики, бiологiï, Крiм того, був державним дiячем при
дворi герцога Карла Августа у Веймарi, три роки головою Кабiнету
Мiнiстрiв, очолював науковi та мистецькi заклади герцогства (зокрема
Єнський унiверситет).
Жага пiзнання була у творця “Фауста” такою самою невтомною,
як i у створеного ним героя. Вiн володiв унiверсальними знаннями, якi
невтомно поповнював. Одухотворенi генiальним художнiм хистом, вони
створили феномен Гете, який уже сучасникам видавався чимось на зразок
Зевса на Олiмпi лiтератури i культури Європи. Iсторiя i
сучаснiсть, рiдна земля i чужi краï, релiгiя i фiлософiя, мораль i
право, виховання i мистецтво Людина з усiм спектром ïï
почуттiв та думок ось зовсiм не всi теми й проблеми творчостi Гете.
П'ята група.
а) Гете-просвiтник.
У 1770 1775 рр. Гете захоплювався демократичною естетикою Гердера, був
тiсно зв'язаний з рухом “Буря i натиск”, боровся за
нацiональну самобутнiсть нiмецькоï лiтератури. Лiрика цього перiоду
життєрадiсна, близька до народноï поезiï, сповнена
пантеïстичних настроïв (”Побачення i розлука”,
“Дика троянда”, “Травнева пiсня”). В уривку
“Прометей ” (1773) виражений протест проти тиранiï.
Революцiонери у мистецтвi, штюрмери прокладали шлях новому лiтературному
напряму романтизму.
За своє життя Гете написав близько 1600 вiршiв. Багато з них стали
народними пiснями. Добре вiдома його збiрка поезiй “Захiдносхiдний
диван”. Залишив нащадкам i знаменитi романи “Страждання
молодого Вертера”, “Роки науки Вiльгельма Мейстера”,
епiчну поему “Герман i Дорофея”, драму “Егмонт”,
автобiографiю “Поезiя i правда”. Понад 60 рокiв працював
поет над своïм вершинним твором трагедiєю “Фауст
”. Творче життя Гете це подвиг. Вимогливий до себе, вiн так само
прискiпливо ставився i до лiтератури. “Той, хто не
сподiвається мати мiльйон читачiв, не повинен писати анi
рядка”, говорив поет. Нинi його читають мiльйони людей в усьому
свiтi.
Учитель. В людинi Гете найбiльше цiнував цiлеспрямований характер.
Вивчав 6 мов, грав на клавесинi та флейтi, малював, танцював, фехтував,
ïздив верхи, глибоко знав iсторiю. Для численних праць з
природознавства характерне дiалектичне уявлення про єднiсть
рослинного i тваринного свiту, визнання поступального розвитку
живоï природи. Гете вперше описав мiжщелепну кiстку людини,
експериментально довiв вплив середовища на будову й забарвлення квiтiв,
запровадив науковий термiн “морфологiя” вивчення про
форму(”Про метаморфозу рослин ”, 1790; “Вступ до
порiвняльноï анатомiï”, 1795).
Шоста група. Гете i Шиллер
У важкi для Гете роки творчоï кризи зав'язалась i змiцнилась дружба
його з Шиллером, який був за нього на 10 рокiв молодшим i шанував у
ньому старшого за досвiдом. Це була спiвдружнiсть рiвних. Спiльнi
пошуки, спiльна любов до античностi i визнання великоï
активноï ролi мистецтва зблизили двох генiïв нiмецькоï
лiтератури. З 1794 р. вони разом видають журнал, дiляться задумами i
планами, щоденно переписуються. Шиллер часто гостював у веймарському
будинку Гете, а потiм i зовсiм переïхав у Веймар. Пiд впливом
Шиллера поет знову береться за “Фауста”. Гете стає
директором Веймарського придворного театру i ставить на сценi
п'єси Шекспiра, Шиллера, своï власнi. Гете вважав творчiсть
вищою властивiстю людини. Похований вiн у Веймарi в одному склепi з
Шиллером.
Учитель. В останнi роки життя Гете всесвiтньо вiдомий поет. Його будинок
у Веймарi став мiсцем паломництва освiчених шанувальникiв мистецтва.
Особистий секретар поета Еккерман упродовж 10 останнiх рокiв записував
висловлювання поета, що стосувалися життя, мистецтва, iсторiï
рiзних людей. Занотовано близько тисячi афоризмiв, що належать
письменниковi.
П'ята група.
б) Гете. Великi думки величних людей.
На свiтi немає нiчого жалюгiднiшого, нiж нерiшуча людина.
Сподiватися завжди краще, нiж втрачати надiю.
Незважаючи на всi ïхнi недолiки, люди бiльш за все гiднi любовi.
Учитель. У будинок Гете, схожий на музей, приïздили знаменитi
особистостi: Жуковський, Кюхельбекер, Кiпренський, Ампер, Гейне,
Мiцкевич , Теккєрей. Всi вони прагнули побачити старiйшину
європейськоï лiтератури, почути його мудре слово.тГете вiтав
новi сили в лiтературi, високо цiнував генiй Пушкiна i Байрона. Пушкiну
Гете вiдправив у подарунок своє перо. Вiн пророкував велике
майбутнє Стендалю i Мерiме, цiкавився поезiєю Беранже,
прозою Вальтера Скотта.
Закiнчивши II частину “Фауста” в серпнi 1831 р., Гете
сказав: “На моє подальше життя я можу дивитись як на простий
подарунок”. Через кiлька мiсяцiв, 22 березня 1832 р., вiн помер.
Роль Гете генiального поета, видатного мислителя i вченого в розвитку
передовоï нiмецькоï i свiтовоï культури неосяжна.
Лiтературна i наукова спадщина Гете є величезним внеском у свiтову
культуру.
Пiдсумок уроку. Тест
1.Просвiтники вважали, що з усiх обдарувань людини найголовнiше:
а) творчi здiбностi; б) почуття; в) розум. 2.Хто очолив видання
французькоï “Енциклопедiï”:
а) д'Аламбер i Дiдро; б) Дiдро i Вольтер; в) Вольтер
i Руссо?
2.Хто з письменникiв жив i творив за доби Просвiтництва:
а) Вольтер, Мольєр, Гете; б) Дефо, Руссо, Шекспiр; в) Гете,
Шиллер, Вольтер?
3.В якому мiстi народився Гете:
а) Лейпциг; б) ФранкфуртнаМайнi; в) Страсбург?
4.У роботах якого просвiтника є описи “краïни
козакiв”:
а) Вольтера; б)Дiдро; в) Шиллера?
5.Дружба з яким письменником довгi роки зв'язувала Гете:
а) з Гюго; б) з Шиллером; в) з Дiдро?
6.Над яким твором Гете працював понад 60 рокiв: а)
“Егмонт”; б) “Фауст”; в) “Герман i
Дорофея”?
7.Який науковий термiн уперше ввiв Гете: а) анатомiя; б) мiфологiя; в)
морфологiя?
8.Кому Гете послав у подарунок своє перо: а) Пушкiну; б) Байрону;
в) Гейне?
Взаємоперевiрка. 1 в; 2а; Зв; 46; 5а; 66; 76; 8в; 9а.
9.Кому належать повiстi “Черниця” та “Небiж
Рамо” Вольтеру чи Денi Дiдро?
10.Чиï iдеï справили значний вплив на суспiльно полiтичну та
фiлософську думку Росiï та Украïни Шиллера чи Руссо?
11.Хто з просвiтникiв вважав, що “Краса мусить спрямовувати людей
на шлях iстини” Шиллер чи Гете?
Коментар епiграфа уроку. Оцiнювання.
Домашнє завдання: опрацювати с 113116; 120121; пiдготувати
повiдомлення “Творча iсторiя “Фауста” (iндивiдуально).
Є.I.Кашуба, ст. вчитель зарубiжноï лiтератури Полтавська обл.
