Культурне багатство Украïни (твiр — мiркування)

Коли вчителька оголосила, що наш клас ïде на екскурсiю, я перший
пiдняв руку. Серце було готове вискочити iз грудей. Адже маршрут, яким
ми збиралися ïхати, був майже мрiєю. Я шепотiв iз
замилуванням: Харкiв — Хортиця. Справа в тому, що я давно
закоханий в iсторичне минуле нашоï краïни. Степове козацтво,
овiяне подвигами й славою, Запорiзька Сiч, вiльний дух знаменитого
лицарства — все це змушувало моє серце стискуватися. Iнодi
менi здається, що якби я жив у тi часи — обов'язково був би
козаком, так ще i яким! Сам Богун би позаздрив!
У дорогу я почав збиратися ретельно: поклав бiнокль (щоб усе
розглянути), книгу про козацтво й маленький амулет (просто так, на
щастя). Коли пiд'ïжджали до Запорiжжя, серце заколотилося: от, от,
зараз здiйсниться моя мрiя i я побачу Хортицю… Це було щось
надзвичайне. Стояла така тиша, що чутно було, як я дихаю. Я закрив очi й
уявив: i от я вже гетьман Петро Сагайдачний, оглядаю новачкiв. У руках у
мене булава й бунчук — гетьманськi клейноди, символи
моєï влади. Жаль, що потрiбно вiдкрити ока i йти далi, тому
що спереду ще музей козацькоï слави. Зайшовши в музей, вiдразу ж
вiдчув подих столiть. Усе було виставлено на полках. Запорiзька Сiч мала
постiйнi державнi символи. Це — гетьманська булава, бунчук,
пернач, печатка, литаври, значки. Вони називалися клейнодами, тобто
цiнностями, дорогоцiнними речами, ïх зберiгали й використовували як
святинi. Державний герб виглядав так: козак у кунтушi, пiдперезаний
поясом, iз шаблею на лiвiй сторонi, у шапцi. Лiва рука тримає
рушницю, обперта на руб'я, права впирається убiк. Я вiдразу ж
уявив себе на мiсцi козака. Вийшло забавно!
Вiдвiдавши музей, я ще раз переконався: запорiзьке козацтво було справдi
знаменитим вiйськом. Це були люди самовiдданi, гордого характеру й
честi, волелюбнi, мужнi, теперiшнi патрiоти. Козаки вiддано служили
своєму народу свiдомо й не знали страху. Хочеться завмерти перед
вибудуваним Вiйськом Запорiзьким i почути голосне: Слава Украïнi!,
а у вiдповiдь нехай звучить: Героям слава!