Мiй учитель
Бiльшi свiтлi барвисто оформленi коридори, парти у два ряди, книги,
графiки, формули, таблицi…Пройде багато рокiв, ми змiнимося,
змiниться мир навколо нас, але школа назавжди залишиться в нашiй
пам'ятi. Я не знаю жодного людини, що не згадував би про своï
шкiльнi роки з любов'ю й теплотою. I, звичайно ж, думки про школу
нерозривно зв'язанi для нас iз думками про свого вчителя. Учитель-
Вiдповiдальна професiя. Адже вiн вiдповiдає за нашi душi, вiд
нього бiльшою мiрою залежить, якими ми будемо людьми
Є чудова приказка: “Людинi в життi повинне повезти тричi: у
кого народитися, у кого вчитися й на кому женитися”. Про другий, я
впевнена, ми, учнi Среднедевятовской школи, можемо не турбуватися. Iз
цим нам вуж точно повезло. Тому що в нашiй школi найкращi вчителi. I
коли менi запропонували написати твiр , передi мною встало питання, про
який учителя написати. Хотiлося розповiсти вiдразу про декiлька
педагогiв. Але все-таки мiй вибiр припав на людину, що, як менi
здається, сильно вплинув на мене.
Це вчитель математики й iнформатики Игнатьева Вiра Аркадiïвна,
викладач, що має багату й цiкаву бiографiю. Школа для неï- i
робота, i хобби.
Познайомилися ми з Вiрою Аркадiïвною, коли прийшли в п'ятий клас.
Високо зiбранi довгi волосся, закрiпленi шпильками, строгий костюм,
невеликий каблук, легкий, тiльки-но помiтний макiяж. Вимогливу
викладачку ми спочатку сильно побоювалися. Та й до математики в мене
було насторожене вiдношення: цей предмет здавався занадто нудним i
складним.
Але Вiра Аркадiïвна швидко перевернула нашi подання з “нiг на
голову”. Вона пишалася (по праву) досягненнями свох учнiв, тому що
призовi мiсця на олiмпiадах, у конкурсах ми завойовували завдяки
ïï старанню й терпiнню.
Поступово ми усе бiльше й бiльше привязывались до Вiри Аркадiïвнi,
та й вона полюбила нас. Зараз я це розумiю. Iнодi ми прямо на уроцi
могли вiдволiктися вiд теми , послухати оповiдання про ïï
шкiльне життя, пожартувати й посмiятися, що зовсiм не заважало вивчати
новий матерiал. Звичайно, не можна сказати, що математика стала
моïм улюбленим предметом, але у викладi Вiри Аркадiïвни самi
незрозумiлi питання ставали простими й доступними. Вона могла розбудити
в нас допитливiсть, iнтерес самим дiйти до самоï сутi, до iстини.
Я и не помiтила, як трапилося, що на багато питань стала дивитися очами
мого вчителя. Часто я запитувала себе: А що сказала б Вiра
Аркадiïвна? А як би вона надiйшла?
Звичайно, не завжди все було так гладко, траплялися й неприємнi
iсторiï. Хоча це траплялося рiдко, я тодi однаково не розумiла,
чому Вiра Аркадiïвна терпить дурнi витiвки хлопчиськ, нiколи нiкому
не скаржиться. Напевно, просто тому, що вона поважала нас, розумiла
дитячу душу
Ми запам'ятали ïï не тiльки як чудового вчителя, але i як
найдобрiшоï душi людини, що нiколи не залишався байдужим до наших
проблем. Вiра Аркадiïвна завжди намагалася йти нам назустрiч, не
жалуючи власного часу для того, щоб допомогти нам
Але саме головне, що з ïï допомогою ми зумiли зрозумiти, що
значить по-справжньому любити свою професiю, що значить бути гарним
учителем
Велике бачиться на вiдстанi,- говорить народна мудрiсть. Я переконалася
в справедливостi цих слiв. Зараз Вiра Аркадiïвна не працює в
нашiй школi.I саме зараз хочу ïй сказати: Ми списувати завдання
намагалися
И тему розумiли не завжди.
Часом ми дуже помилялися
Простите нас!
За доброту спасибi говоримо
За нашi брутальностi простите
Вiд всiєï душi дякуємо
Ви довго щасливо живете.
Зовсiм незабаром я закiнчу школу, опаную улюбленою професiєю. Але
я обов'язково прийду у свою рiдну школу, сяду за свою парту й
обов'язково згадаю свого вчителя математики, учителi життя, Игнатьеву
Вiру Аркадiïвну
Виконала учениця 11 класу
Мингарипова Реґiна
