Твiр-Мiркування Самий щасливий день

Добрий ранок! I воно воiстину добре: на вулицi свiтло, ясно, сонце
посмiхається вам i нашим гостям. Незважаючи на похмуру погоду, ми
щасливi, тому що ви з ранку знайшли в собi сили пiднятися, подивитися в
дзеркало, посмiхнутися й прийти в школу, щоб знову зiбратися разом.
Подивитеся один на одного й посмiхнiться.
Тлумачний словник живоï великоросiйськоï мови Володимира Даля
ЩАСТЯ ( з-частье, частка, пай) порiвн. доля, доля, частина й доля,
частка. Таке наше щастя, що на мосту iз чашкою. Усякому своє
щастя; у чуже щастя не заïдеш. Випадковiсть, бажана несподiванка,
талан, удача, успiх, спорина в справi, не по рассчету, счасть, счастки
ж. мн. сiвба. вост. зап. i счаски, пск. счас. Кому щастя (хто щасливий)
у грi, тому нещастя (той нещасливий) в одруженнi. Эко щастя: два гриби
на ложку, третiй до стебла пристав! Кому щастя, кому негода. Вiд
своïх счасток не вiдмовлятися. По счасткам, я сам там був. На
щастя, навмання, наудачу. На щастя мужик i хлiб сiяє.
Благоденство, благополуччя, земне блаженство, бажана насущне життя, без
горя, смут, тривоги; спокiй i достаток; взагалi, все бажане, все те, що
покоит i доводить людини, по убежденьям, смакам i звичкам його. Жити в
счастии, у часi, благоденствувати.
Щастя в нас, а не вкруг так бiля. Домашнє щастя, рада так любов.
Лади, у сiм'ï, велике щастя! Дасть Бог здоров'я, дасть i щастя.
Щастя мати, щастя мачиха, щастя скажений вовк. Iз щастям на скарб
набредеш, без щастя й гриба не знайдеш. Щастя, що весняне цебро
(ненадiйно). Щастя — що цiпок: про два кiнцi. Щастя дорожче
богатирства. Щастя дорожче розуму, багатства та iн. Щастя, що трястье:
на кого захоче, на того й нападе. Щастя так трястье, на кого нападе! У
сутичцi, щастi велика справа. Нинi про татарське щастя тiльки в казках
чути. Перше щастя — коли сорому в очах немає. Щастя велике,
так розуму мало. Дурневi скрiзь щастя. У нього дурне щастя: ослине,
воляче щастя. Щастя iз щастям зiйдеться, i те без розуму не разминется.
Щастя з нещастям змiшалося — нiчого не залишилося. Дурному щастя,
розумному Бог дає. Сьогоднi щастя, завтра щастя — помилуй
Бог, а розум-те де? Не те щастя, про що в снi мариш, а от те щастя, на
чому сидиш так ïдеш
Счастный, счастковый, до щастя, счасткам относящ. Щаслива людина, кому
все вдається, удатный, щасливий; — випадок, бажаний,
благополучний. — день, що принiс бажане. — життя, покiйна,
без лих. Двойчатка щаслива. Щасливий твiй Бог! щастя твоє, що так
трапилося. На щасливого й звiр приборкується, на нещасного всякий
гад пiднiмається, про дружину. Щасливий до обiду, фатальний пiд
обух. Щаслива, легка рука. Щасливо грати — людей оббирати;
нещасливо грати — себе кривдити. Не народися нi розумний, нi
гарний, а народися щасливий. Не народися нi гарний, нi пригожий,
народися щасливий. У пику (на пику, з пики) щасливий, красавчик.
Щасливому й промiж пальцiв грузне. Щасливому (богатому) не що деется:
живе так грiється. Щасливий скакає, бессчастный плаче. Не та
щаслива, котра в батька, а та щаслива, котра в чоловiка. Щасливець, -
вица, щаслива людина удатный, щасливий. Божi племяннички щасливчики, у
кого бабуся ворожить. Таланити кого, ощасливити, робити щасливим,
надiляти щастям, чим-небудь бажаним.
Даль — збирач росiйських слiв i кожне слово вiн iлюстрував
вираженнями, приказками, прислiв'ями з живого розмовного мовлення
Учителька затверджує, що людина буває по-справжньому
щасливий тiльки тодi, коли приносить людям користь. З нею солiдарний i
поет Б.Дубровин. Вiн пише:
Але тiльки ви не гайтеся,
Не чекайте,
Не зупиняйтеся на шляху
И якщо бути щасливими хочете,
Iншому потрiбно щастя принестися